Ухвала
30 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 757/20622/19-ц
Провадження № 14-49 цс 20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України та Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року і
ВСТАНОВИЛА:
1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 711 207,00 грн, завданої внаслідок незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності.
2. Позов мотивовано тим, що вироком Апеляційного суду міста Києва від 10 березня 2016 вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 06 березня 2015 року в частині призначення покарання скасований та постановлений новий вирок, яким його визнано винним за частиною першою статті 189 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та призначено покарання за вказаною статтею у виді одного року позбавлення волі. На підставі статей 75, 76 КК України його звільнено від відбування покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально?виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. В іншій частині вирок залишений без змін. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 квітня 2016 року його звільнено від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку. А ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 березня 2017 року вказаний вирок Апеляційного суду міста Києва від 10 березня 2016 був залишений без змін. Вважає, що вирок Апеляційного суду міста Києва був ухвалений після спливу річного терміну дії попереднього вироку від 06 березня 2015, тобто вироком суду апеляційної інстанції його як невинну особу притягнуто до кримінальної відповідальності, що є грубим порушенням статей 6 та 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 62 Конституції України, а Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ підтвердив незаконний вирок суду. Вказані дії суду спричинили йому моральні та душевні страждання, принизили його честь та гідність.
3. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2019 року позовОСОБА_1 залишено без задоволення.
4. Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2019 року в частині позовних вимог до Верховного Суду скасовано, а провадження у справі в цій частині закрито. В решті рішення залишено без змін.
5. У вересні 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року в частині закриття провадження щодо позовних вимог до Верховного Суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушені правила предметної та суб`єктної юрисдикцій. Справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд незаконно притягнув особу до кримінальної відповідальності, що є випадком "злочинного, умисного порушення зобов`язань або, можливо, грубої недбалості". Відповідно до частини другої статті 26 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2019 року відкрите касаційне провадження у справі, а ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 березня 2020 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України в редакції чинній на момент надходження касаційної скарги, згідно з якою справа підлягала передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
8. Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що касаційна скарга ОСОБА_1 містить доводи про порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикцій.
9. Велика Палата Верховного Суду, перевіривши наявність підстав для передачі на її розгляд справи, дійшла висновку, що такі підстави відсутні.
10. У своїй ухвалі від 12 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду послався на пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, відповідно до якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
11. Однак зазначена норма міститься саме у законі, яким змінений порядок розгляду судових справ, зокрема, в суді касаційної інстанції, і визначає застосування (дію в часі) саме цього закону в частині застосування запроваджених змін щодо касаційних скарг, поданих до набрання вказаним законом сили.
12. При цьому на час вирішення Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи", який набрав чинності 19 жовтня 2019 року, відповідно до якого частина шоста статті 403 та частина шоста статті 404 ЦПК України викладені в нових редакціях відповідно до яких справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.