Постанова
Іменем України
31 березня 2020 року
м. Київ
справа № 462/719/18
провадження № 61-2316св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасне виробничо-технічне об`єднання "Охорона",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 серпня 2018 року у складі судді Палюх Н. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне виробничо-технічне об`єднання "Охорона" (далі - ТОВ "СВТО "Охорона", товариство) про стягнення заборгованості із заробітної плати.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що з 01 лютого 2016 року він працює у ТОВ "СВТО "Охорона" на посаді заступника директора. Відповідно до наказу ТОВ "СВТО "Охорона" від 01 березня 2016 року № 3 на нього покладені обовʼязки з організації охоронної діяльності.
Розмір його заробітної плати, з урахуванням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", становив: з 01 лютого 2016 року по 30 квітня 2016 року -
1 378,00 грн; з 01 травня 2016 року по 30 листопада 2016 року - 1 450,00 грн;
з 01 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 1 600,00 грн; з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року - 3 200,00 грн, з 01 січня 2018 року - 3 723,00 грн.
Починаючи з лютого 2016 року відповідач не нараховував та не виплатив йому заробітну плату, чим допустив порушення гарантій та прав працівника, передбачених Конституцією України, Законом України "Про оплату праці", Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Неодноразові звернення до роботодавця про відновлення у позасудовому порядку його трудових прав залишилися без задоволення.
Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з ТОВ "СВТО "Охорона" на його користь заборгованість із заробітної плати з урахуванням індексу інфляції за період роботи з лютого 2016 року по січень 2018 року включно у розмірі 63 278,37 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач в установленому законом порядку не довів перебування його у трудових відносинах з ТОВ "СВТО "Охорона". Матеріали справи не містять трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника підприємства, трудової книжки, що містила б запис про прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду заступника директора ТОВ "СВТО "Охорона". Суду не надано доказів на підтвердження повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування про прийняття позивача на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.Аналізуючи наказ ТОВ "СВТО "Охорона" від 01 березня 2016 року № 3 про покладення на заступника директора Клименка О. К. обовʼязку з організації охоронної діяльності, суд дійшов висновку, що він за своїм змістом та правовою природою не є трудовим договором та не є достатнім доказом на підтвердження перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої заробітної плати за період з лютого 2016 року по січень 2018 року, не підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 серпня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У січні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій він просив скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 серпня 2018 року і постанову Львівського апеляційного суду
від 26 грудня 2018 року, та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що встановивши факт наявності між ним та відповідачем трудових правовідносин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, безпідставно поставив конституційне права позивача на отримання винагороди за працю у формі заробітної плати у залежність від належного здійснення роботодавцем фінансово-господарської та організаційно-кадрової діяльності у період його роботи на посаді заступника директора ТОВ "СВТО "Охорона". Відповідач не заявляв та в матеріалах справи відсутні відомості/докази на підтвердження неналежного виконання позивачем посадових обов`язків, допущення порушень трудової дисципліни, прогулів, фактів притягнення до дисциплінарної відповідальності, фактів відсторонення його від виконання обов`язків, що свідчить про те, що роботодавець не мав законних підстав для не нарахування та невиплати позивачу заробітної плату, а тому суди безпідставно не застосували до спірних правовідносин у частині розрахунку розміру заборгованості із заробітної плати положення Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", що призвело до необгрунтованої відмови у задоволенні позовних вимог.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом ТОВ "СВТО "Охорона"
від 01 березня 2016 року № 3, за підписом директора Шишкова Д. О., на заступника директора Клименка О. К. покладено обов`язки з організації охоронної діяльності з 01 березня 2016 року. Саме на зазначений документ, як на доказ перебування його у трудових відносинах з ТОВ "СВТО "Охорона"
ОСОБА_1 посилається у позовній заяві.
Відповідно до довідки форма ОК-5 ("Індивідуальні відомості про застраховану особу"), наданої Пенсійним фондом України, протягом звітного періоду (2016 рік) ОСОБА_1 не мав доходів, з яких було сплачено страхові внески.
Згідно з податковим деклараціями ТОВ "СВТО "Охорона" за звітний період
2016 року та за квітень, травень 2017 року, товариство господарської діяльності не проводило і доходу не отримувало.
Відповідно до штатного розпису ТОВ "СВТО "Охорона" станом на 01 червень 2017 року у товаристві була наявною одна штатна посада директора (оклад 3 200,00 грн). Згодом штатний розпис ТОВ "СВТО "Охорона" було розширено:
- з 01 липня 2017 року до чотирьох штатних посад: директор, два монтажники систем безпеки та інженер систем безпеки (оклади
3 200,00 грн);