Постанова
Іменем України
31 березня 2020 року
м. Київ
справа № 644/6976/16-ц
провадження № 61-1952св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Відділ реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 липня 2018 року у складі судді Бабенко Ю. П. та постанову Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції міста Харкова про визнання фіктивним розірвання шлюбу.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з 29 листопада 1997 року він перебував з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі.
З метою усунення від спадкування його дітей від першого шлюбу він вирішив формально розлучитися з ОСОБА_3 та продати їй квартиру, яка належала йому на праві власності. При цьому вони продовжували проживати разом із ОСОБА_3 однією сім`єю та фактично перебувати у сімейних відносинах.
20 вересня 2005 року шлюб між ним та ОСОБА_3 був розірваний. Після розірвання шлюбу він продав ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності, та вони продовжили проживати разом. 05 листопада 2007 року ОСОБА_3 продала вказану квартиру та купила квартиру АДРЕСА_2 .
Крім того, він був зареєстрований та проживав у вищезазначеній квартирі разом із колишньою дружиною ОСОБА_3 .
Вважав, що наявні підстави для визнання розірвання шлюбу фіктивним.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просив визнати фіктивним розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_3 та зобов`язати відповідача анулювати актовий запис № 447 від 20 вересня 2005 року та свідоцтво про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_1 та Серії НОМЕР_2, видане 20 вересня 2005 року відповідачем.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, установивши, що на момент розірвання шлюбу позивач і ОСОБА_3 проживали окремо, ОСОБА_3 була знята з реєстрації із спільного з позивачем місця проживання, відносини позивача і ОСОБА_3 не мали сімейний, шлюбний характер, дійшов висновку про те, що позивач не довів позовних вимог.
Також судом враховано, що з моменту розірвання шлюбу до звернення позивача до суду з цим позовом пройшло більше 10 років, за життя ОСОБА_3 жоден із подружжя не порушував питання про фіктивність розірвання шлюбу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні його позову, належним чином не встановили обставини справи, не надали належної правової оцінки наданим ним доказам, не врахували, що після розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_3 вони продовжували спільне проживання, їх внутрішня воля була спрямована на підтримання подальших шлюбних відносин.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року залишено без руху для надання доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та сплати судового збору.
У березні 2019 року заявником у встановлений судом строк зазначені недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 листопада 1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим 29 листопада 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського райвиконкому м. Харкова.
20 вересня 2005 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим 20 вересня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права