Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 203/2296/17
провадження № 61-46086св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (далі - Закон України № 460-IX).
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 28 березня 2011 року між сторонами укладено договір у вигляді заяви-анкети про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до умов якого
ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 300 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 20,4 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Банк належним чином виконав свої зобов`язання за вказаним вище правочином.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 30 квітня 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 24 355,74 грн, з яких: 2 429,08 грн - заборгованість за кредитом;
17 290,67 грн - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 3 000 грн - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн - штраф (фіксована частина); 1 135,99 грн - штраф (процентна складова).
На підставі викладеного ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з
ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі
24 355,74 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська
від 02 жовтня 2017 року (в складі судді Католікяна М. О.) в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що відповідач при заповненні анкети-заяви від 28 березня 2011 року ознайомився з будь-якими умовами та правилами надання банківських послуг та відповідними тарифами, а тому не зобов`язаний виконувати такі вимоги.
Анкета-заява, яка підписана сторонами не містить порядку та строків отримання кредитних коштів, порядку та строків їх повернення, відповідальності сторін, процентної ставки за кредитом, її збільшення (зменшення) тощо.
Позивачем не доведено, що договір було укладено саме на тих умовах, на яких обґрунтовано позов та доданий до нього розрахунок, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2018 року заочне рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове судове рішення про задоволення позову частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 28 березня 2011 року станом на 30 квітня
2017 року у розмірі 19 719 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 2 429,08 грн, та заборгованості за відсотками - 17 290,67 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 3 731,60 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 300 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Підписавши анкету-заяву відповідач погодився з умовами та правилами надання банківських послуг та відповідними тарифами, які викладені на інтернет сайті позивача, тому зобов`язаний був виконувати свої зобов`язання належним чином.
ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. ОСОБА_1 порушив умови укладеного між сторонами договору, внаслідок чого виникла кредитна заборгованість, яка і підлягає стягненню на користь кредитора.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду ґрунтується на припущеннях та підтверджена матеріалами справи.
Банк не надавав ОСОБА_1 для ознайомлення умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи банку, на які посилається суд апеляційної інстанції. Додані до матеріалів справи вказані документи підписані тільки головою правління банку, але не містять підпису відповідача та його реквізити.
Правовідносини між сторонами даного спору з приводу кредитування, регулюються тільки заявою позичальника, в якій не зазначено: розмір кредитного ліміту, строку виконання "кредитного договору", кінцевого строку дії кредитної картки, розміру процентів за користування кредитом тощо.
Доводи інших учасників справи
Інший учасник справи не скористався своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
17 травня 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 лютого 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 28 березня 2011 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, про що відповідач не заперечував.
Зазначена анкета-заява відповідача про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк" не містить даних про отримання кредиту від банку у вигляді кредитної картки з відповідним кредитним лімітом.
В полі цієї анкети, де зазначені конкретні послуги, які клієнт (відповідач) бажає отримати від банку (позивача) відмічена послуга "Ідентифікація з паспортом", та не відмічено виду картки отриману відповідачем.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.