Постанова
Іменем України
31 березня 2020 року
м. Київ
справа № 738/1080/18
провадження № 61-3308св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Банк "Контракт",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Приватне підприємство "ТВІН",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" на рішення Менського районного суду Чернігівської області
від 08 листопада 2018 року у складі судді Слісаря А. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Бобрової І. О., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство Банк "Контракт" (далі - ПАТ Банк "Контракт", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Приватне підприємство "ТВІН" (далі - ПП "ТВІН"), про визнання недійсним договору відступлення права вимоги та заміни сторони у зобовʼязанні.
На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 01 жовтня 2015 року між
ПАТ Банк "Контракт" та ОСОБА_1 укладений договір про відступлення права вимоги та зміну сторони у зобовʼязанні (далі - договір відступлення права вимоги), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Демʼяненко Т. М., зареєстрований у реєстрі за № 812, за умовами якого до нового кредитора перейшло право грошової вимоги до ПП "ТВІН" за:
- договором № 25/2013 про відкриття кредитної лінії від 29 березня
2013 року (далі - кредитний договір);
- іпотечним договором від 29 березня 2013 року № 25/2013-01, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н. С., зареєстрованим у реєстрі за № 607, укладеним між первісним кредитором та ПП "ТВІН" (майновий поручитель);
- договором поруки від 25 червня 2014 року № 25/2013-04, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н. С., зареєстрованим у реєстрі за № 2134, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_2 (фінансовий поручитель);
- договором поруки від 25 червня 2014 року № 25/2013-05, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н. С., зареєстрованим у реєстрі за № 2135, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_3 (фінансовий поручитель).
Пунктом 1.3. договору відступлення прав вимоги сторони визначили, що відповідач одержує замість позивача право вимагати від позичальника та/або майнового поручителя та/або фінансового поручителя належного виконання зобовʼязань, визначених кредитним договором та/або іпотечним договором та/або договором поруки.
Згідно з пунктом 1.3.1. договору відступлення прав вимоги за кредитним договором новий кредитор одержує замість первісного кредитора право вимагати сплати грошових коштів у розмірі 4 313 215,02 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом - 3 588 879,72 грн, проценти - 240 332,79 грн, штрафні санкції - 484 002,51 грн.
Вартість відступленого права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором сторони визначили у розмірі 4 313 215,02 грн (пункт 2.1 розділу 2 договору відступлення прав вимоги).
01 жовтня 2015 року між банком та ОСОБА_1 складений акт приймання передачі оригіналів документів, що підтверджують право вимоги, того ж дня, внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зміни іпотекодержателя та обтяжувача.
У подальшому, постановою правління Національного банку України
від 06 жовтня 2015 року № 671 ПАТ Банк "Контракт" віднесено до категорії неплатоспроможних. Постановою правління Національного банку України
від 10 грудня 2015 року № 876 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банку "Контракт" та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк "Контракт" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 10 грудня 2015 року № 220 розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк "Контракт" та призначеного уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк "Контракт" Шкурка В. М. та делеговано йому усі повноваження ліквідатора ПАТ Банк "Контракт".
З метою перевірки договору відступлення прав вимоги на предмет наявності підстав для його нікчемності, 09 листопада 2015 року операційним департаментом ПАТ Банк "Контракт" проведений розрахунок заборгованості позичальника/іпотекодавця станом на 01 жовтня 2015 року, відповідно до якого загальна заборгованості ПП "ТВІН" на вказану дату складала 5 618 856,69 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 3 588 879,72 грн, проценти - 240 332,79 грн, пеня - 1 101 480,69 грн, відповідальність за порушення грошового зобовʼязання відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) - 56 435,12 грн (три проценти річних) та 631 728,37 грн (інфляційні втрати).
Невідповідність вартості відступленого права вимоги його дійсній вартості станом на 01 жовтня 2015 року встановлено також висновком судової економічної експертизи, проведеної у рамках розгляду адміністративної справи № 826/26098/15 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Банк "Контракт" про визнання протиправним та скасування наказу, відповідно до якого фактична заборгованість ПП "ТВІН" станом на 01 жовтня 2015 року складала
4 930 693,20 грн, що на 617 478,18 грн більше вартості права вимоги за договором.
Посилаючись на те, що аналіз змісту договору відступлення права вимоги свідчить про те, що він містить ознаки договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), оскільки відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі їй грошової вимоги цієї особи до третьої особи (боржника), хоча ОСОБА_1 не є фінансовою установою, а також оплата ПАТ Банк "Контракт" (клієнтом) часу користування грошовими коштами
ОСОБА_1 (фактором) шляхом дисконтування суми боргу, позивач просив визнати недійсним договір про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов`язанні від 01 жовтня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М., зареєстрований у реєстрі № 812.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 08 листопада
2018 року у задоволенні позову ПАТ Банк "Контракт" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин не є договором факторингу, оскільки вказаний договір не передбачає передачу однією із сторін грошових коштів в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату,а тому відсутні підстави вважати, що метою укладення оспорюваного договору є отримання прибутку. Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, сплата ОСОБА_1 позивачу вартості відступленого права вимоги у розмірі 4 313 215,02 грн ("номінальної вартості" без стягнення фактором додаткової плати), не є фінансуванням відступлення права вимоги. Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у пунктах 62, 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі
№ 909/968/16.
Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 22 січня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ Банк "Контракт" залишено без задоволення, рішення Менського районного суду Чернігівської області від 08 листопада 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ Банк "Контракт", у якій заявник просив скасувати рішення Менського районного суду Чернігівської області від 08 листопада 2018 року і постанову Чернігівськогоапеляційного суду від 22 січня 2019 року, та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували до спірних правовідносин положення ЦК України, що регулюють відносини факторингу, та Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг",залишивши поза увагою, що за умовами оспорюваного правочину відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок різниці між реальною ціною права вимоги у розмірі 5 618 856,69 грн, розрахованою позивачем 09 листопада 2015 року з метою перевірки договору відступлення прав вимоги на предмет наявності підстав для нікчемності правочину, і ціною, передбаченої у договорі відступлення права вимоги (4 313 215,02 грн), що дає підстави для висновку, що грошова сума у розмірі 1 305 641,67 грн (5 618 856,69 грн -4 313 215,02 грн) є платою клієнта факторові.
У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому вона просила залишити касаційну скаргу ПАТ Банк "Контракт" без задоволення, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права.
У квітні 2019 року до Верховного Суду також надійшов відзив на касаційну скаргу від ПП "Твін", у якому третя особа просила залишити касаційну скаргу ПАТ Банк "Контракт" без задоволення, посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обгрунтованими, а тому не можуть бути скасовані лише з формальних міркувань.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 29 березня 2013 року між ПАТ Банк "Контракт" та ПП "ТВІН" укладений договір № 25/2013 про відкриття кредитної лінії, за умовами якого позичальнику надано кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальний лімітом, що не перевищує 3 000 000,00 грн, зі сплатою за користування кредитними коштами
24 процентів річних, строком до 27 березня 2015 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором:
- 29 березня 2013 року між ПАТ Банк "Контракт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТВІН" укладений іпотечний договір № 25/2013-01, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н. Є., зареєстрований у реєстрі № 608;
- 25 червня 2014 року між ПАТ Банк "Контракт"та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 25/2013-04, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н. С., зареєстрованим у реєстрі за № 2134;
- 25 червня 2014 року між ПАТ Банк "Контракт"та ОСОБА_3 укладений договір поруки № 25/2013-05, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н. С., зареєстрованим у реєстрі за № 2135.
01 жовтня 2015 року між ПАТ Банк "Контракт" та ОСОБА_1 укладений договір про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобовʼязанні, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Демʼяненко Т. М., зареєстрований у реєстрі за № 812, за умовами якого первісний кредитор (ПАТ Банк "Контракт"), за плату передбачену цим договором, відступає, а новий кредитор ( ОСОБА_1 ) набуває права грошових вимог первісного кредитора у розмірі та в обсязі визначеному цим договором, а саме за:
- договором № 25/2013 про відкриття кредитної лінії від 29 березня
2013 року, укладеним між ПАТ Банк "Контракт" та ПП "ТВІН";
- іпотечним договором від 29 березня 2013 року № 25/2013-01, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н. С., зареєстрованим у реєстрі за № 607, укладеним між ПАТ Банк "Контракт" та ПП "ТВІН" (майновий поручитель);
- договором поруки від 25 червня 2014 року № 25/2013-04, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н. С., зареєстрованим у реєстрі за № 2134, укладеним між ПАТ Банк "Контракт" та ОСОБА_2 (фінансовий поручитель);
- договором поруки від 25 червня 2014 року № 25/2013-05, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н. С., зареєстрованим у реєстрі за № 2135, укладеним між ПАТ Банк "Контракт" та ОСОБА_3 (фінансовий поручитель).