ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2020 року
Київ
справа №1.380.2019.001328
адміністративне провадження №К/9901/5229/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу №826/3201/17
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 4114 Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: командир військової частини 4114 Національної гвардії України Палагута Олександр Олексійович про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року (прийняте у складі головуючого судді- Гулика А.Г.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Гуляка В.В., суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.),
у с т а н о в и в :
І. Суть спору:
1. У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини 4114 Національної гвардії України (далі -відповідач), третя особа командир військової частини 4114 Національної гвардії України Палагута Олександр Олексійович у якому просив суд:
1.1. зобов`язати командира військової частини 4114 внести зміни до наказу від 17.02.2017 № 47, де зазначено в п. 6 про те, що солдата за контрактом ОСОБА_1 стрільця 1 відділення 2 патрульного взводу 4 патрульної роти 2 патрульного батальйону, згідно з ст. 26 п. 6 "И" Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", звільненого наказом командира військової частини від 17.02.2017 № 9 ос з військової служби в запас у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту зі сторони військовослужбовця без права носіння військової форми одягу, та направити його на військовий облік до Пустомитівського РВК Львівської області, 17.02.2017, внести зміни в частині підстави звільнення де зазначити, звільнений згідно з ст. 26 п. "б" за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про обмежену придатність до військової служби.
2. Позивач одночасно з позовною заявою подав клопотання, у якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду. Зазначає, що дізнався про звільнення 28.08.2018 з листа відповідача №50/14/34-1210. Просить поновити пропущений строк на звернення до суду, оскільки він є інвалідом 2-ої групи з невротичним розладом. Крім цього, подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказав, що пропуск строку зумовлений тим, що він знаходився в Щирецькій міській лікарні у зв`язку з отриманою інвалідністю. Лікування фактично почалося з 26.09.2018 і закінчилося в кінці лютого 2019 року. Крім цього, доказом поважності пропуску строку позивач вказує на свій тяжкий хворобливий стан, про що свідчать відповідні медичні документи.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено повністю. Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено повністю. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, на підставі частини третьої та четвертої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду та відсутністю підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.
4. Залишаючи позовні вимоги без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду та не навів поважних причин для його поновлення.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на те, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції було винесено з порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить суд скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5.1. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач зазначає, що судом першої та апеляційної інстанції безпідставно не було враховано наведених позивачем обставин та доказів поважності причин пропуску строку для звернення до суду.
5.2. ОСОБА_1 указує, що пропуск строку зумовлений тим, що позивач періодично з 18.08.2016 р. по 16.04.2019 р. знаходився на лікуванні у різних медичних закладах, а також на оглядах у лікарів, оскільки є інвалідом 2-ої групи з невротичним розладом, захворювання якого пов`язане з проходженням військової служби. Наведені обставини зафіксовані в медичній книжці позивача, а також документацією медичного характеру.
5.3. Також позивач звертає увагу на те, що після того, як матір позивача ознайомила його з листом відповідача №50/14/34-1210 від 28.08.2018 р. щодо відсутності права на забезпечення санаторно-курортним лікуванням, він дізнався про його звільнення згідно наказу від 17.02.2017 року №47 за ст.26 п.6"И" Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
5.4. Крім цього, позивач зазначає, що в день його звільнення 17.02.2017 р. позивача привезли до військової частини примусово під час його лікування та під дією ліків, тому він не усвідомлював того, що з ним відбувається.
5.5. Також, позивач вважає, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно встановлено, що постановка позивача на військовий облік внаслідок звільнення з військової служби відбулась за його особистої участі 10.04.2017р., оскільки жоден документ не підтверджує перебування позивача у відповідному військовому комісаріаті. Тому, що суд першої та апеляційної інстанції здійснили неправильний висновок про те, що позивач не довів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
6. Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від відповідача на адресу Верховного Суду не надходив.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
7. 30.01.2017 р. ОСОБА_1 звернувся із рапортом від до т.в.о командира 4 патрульної роти старшого лейтенанта Савицького М.С., в якому зазначив, що не бажає одягати військову форму, виконувати розпорядження, заступати в добові наряди, нести службу з охорони громадського порядку. Просив розглянути на атестаційній комісії щодо його звільнення із лав Національної гвардії України (а.с. 78 Т.1).
8. У висновку постійно діючої атестаційної комісії військової частини 4114, оформленого протоколом №2 від 01.02.2017р., зазначено про розгляд питання щодо ОСОБА_1, у зв`язку з неспроможністю виконувати свої функціональні обов`язки та вирішено клопотати перед командиром частини про звільнення в запас ЗСУ з військової служби за контрактом.
9. Відповідно до наказу командира військової частини Логуша С.І. №9 о/с від 17.02.2017 р. "По особовому складу" позивача ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за пунктом "и" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) (а.с. 111 Т.1).
10. 17.02.2017 наказом №47 командира військової частини 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 77 Т.1).
11. 17.02.2017 ОСОБА_1 отримав Припис виданий командиром військової частини 4114 на підставі наказу командира військової частини 4114 від 17.02.2017р. №47, яким позивачу ОСОБА_1 запропоновано прибути до Пустомитівського РВК Львівської області до 20.02.2017 року (а.с. 124, 127 Т.1).
12. 10.04.2017 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 прийнятий на облік у Пустомитівському районному військовому комісаріаті, який прибув із військової служби за контрактом із військової частини 4114, що підтверджується листом військового комісара Пустомитівського районного військового комісаріату В.І.Чергінця від 09.07.2019р. №1138 та записом №1183 від 10.04.2017р. в журналі реєстрації вхідних документів Пустомитівського районного військового комісаріату (а.с. 130, 133 Т.1).
13. Не погоджуючись з п.6 наказу №47 від 17.02.2017 року, в частині підстави його звільнення, а саме згідно з ст.26 п.6"И" Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)
14. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
15. Відповідно до частин першої, другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
16. За змістом статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
17. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
19. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
20. Згідно з частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
21. Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
22. За змістом частин 3, 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.