ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа №215/6254/15-а(2-а/215/13/16)
адміністративне провадження №К/9901/18917/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 215/6254/15-а (2-а/215/13/16)
за позовом ОСОБА_1 до Криворізького північного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - Криворізьке північне ОУ ПФУ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Шальєвої В.А., суддів Білак С.В., Олефіренко Н.А., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 25.11.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - Управління ПФУ; правонаступником, якого є Криворізьке північне ОУ ПФУ) від 21.10.2015 № К-47/03 щодо розрахунку їй пенсії по втраті годувальника;
зобов`язати Криворізьке північне ОУ ПФУ привести їй розрахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з 12.08.2014 на підставі частини першої статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII) з розрахунку розміру пенсії, яка виплачувалась ОСОБА_2 на момент смерті - 7482, 89 грн, із врахуванням виплачених їй сум пенсії.
Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що оспорюване рішення Управління ПФУ є протиправним, оскільки територіальний пенсійний орган при розрахунку її пенсії по втраті годувальника в порушення статті 54 Закону № 796-XII не взяв до уваги розмір пенсії її чоловіка - 7482, 89 грн, яку він отримував станом на квітень 2014 року, натомість визначив загальний розмір пенсія по втраті годувальника - 1074, 00 грн.
2. Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області постановою від 06.07.2016 задовольнив позовні вимоги:
скасував розпорядження Управління ПФУ від 19.03.2015 № 169923 щодо розрахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 ;
зобов`язав Криворізьке північне ОУ ПФУ провести розрахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 12.08.2014 на підставі частини першої статті 54 Закону № 796-XII з розрахунку розміру пенсії, яка виплачувалась ОСОБА_2 на момент смерті - 7482,89 грн, із врахуванням виплачених сум пенсії ОСОБА_1 .
3. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 17.10.2016 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.
4. 14.06.2017 ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016, а постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.07.2016 - залишити в силі.
5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.06.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
9. Ухвалою судді Верховного Суду від 18.06.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Суди встановили, що ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час смерті ОСОБА_2, як особа з інвалідністю ІІ групи, отримував пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, станом на квітень 2014 року розмір пенсії становив 7482, 89 грн.
Позивач є отримувачем пенсії за віком, призначеної за Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
12.08.2014 позивач звернулася до Управління ПФУ із заявою про переведення її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону № 796-XII.
Відповідачем за вищевказаною заявою від 12.08.2014 рішення про призначення пенсії або про відмову у призначенні пенсії прийнято не було. Проте відповідачем були зроблені запити про розміри заробітної плати померлого ОСОБА_2 та вимагалось від позивача надання документів на підтвердження розміру заробітної плати померлого чоловіка під час його роботи в зоні відчуження.
13.03.2015 позивач повторно звернулася до Управління ПФУ із заявою про переведення на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, додавши до заяви довідку від 04.03.2016 № 90 про заробітну плату працівника за роботу в зоні відчуження, видану Регіональною комісією з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за результатами розгляду якої відповідачем прийнято розпорядження від 19.03.2015 № 169923 про відмову у переведенні позивача на пенсію у зв`язку із втратою годувальника через недоцільність (розмір пенсії у зв`язку із втратою годувальника буде меншим, ніж розмір пенсії за віком).
09.10.2015 позивач звернулась до Управління ПФУ із заявою довільної форми з питання переведення на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Відповідачем листом від 21.10.2015 № К-47/03 повідомлено позивача про недоцільність переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, враховуючи, що 21.10.2015 на заяву позивач про перерахунок пенсії від 09.10.2015, відповідач відреагував листом від 21.10.2015 за № к-47/03, який не є рішенням, дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог шляхом скасування розпорядження Управління ПФУ від 19.03.2015 № 169923 та зобов`язання відповідача провести розрахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 12.08.2014, дати першого звернення із заявою про перерахунок пенсії, на підставі частини першої статті 54 Закону № 796-XII з розрахунку розміру пенсії, яка виплачувалась ОСОБА_2 на момент смерті - 7 482,89 грн, із врахуванням виплачених сум пенсії ОСОБА_1, оскільки пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.
12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем при розгляді заяви позивача про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника дотримано вимоги Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок № 1210) та Закону № 796-XII в редакції, яка діє з 01.01.2015, та яка не передбачає визначення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% пенсії, яку годувальник отримував на час смерті.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Касаційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що 18.08.2014 вона звернулась до Управління ПФУ із заявою про переведення на пенсію чоловіка по втраті годувальника, який за життя отримував пенсію відповідно до Закону № 796-XII та відповідно до діючого на той момент законодавства, вона має право на призначення такої пенсії у розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника. Таким чином, на думку ОСОБА_1, рішення суду апеляційної інстанції є незаконним, оскільки відповідач протиправно відмовив їй у призначенні пенсії по втраті годувальника у вказаному вище розмірі.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про таке.
15. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом № 1058-IV, Законом № 796-XII (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
17. В силу вимог частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
18. Згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.