ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2020 року
Київ
справа №521/21809/16-а
адміністративне провадження №К/9901/1622/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - управління ДАБК) на постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 13 червня 2017 року (прийняту судом у складі судді Леонова О.С.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Семенюк Г.В., суддів: Потапчук В.О., Шеметенко Л.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 управління ДАБК Якименка Руслана Костянтиновича та управління ДАБК про скасування постанови про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила скасувати постанову заступника начальника Управління начальника інспекційного відділу № 1 управління ДАБК від 16 грудня 2016 року № 094/16 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 12 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень (далі - Спірна постанова) та закрити провадження в адміністративній справі.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Малиновський районний суд міста Одеси постановою від 13 червня 2017 року позов задовольнив частково.
Скасував Спірну постанову. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що результати проведення перевірки мають бути доведеними до відома суб`єкта містобудування, про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суб`єкт містобудування має бути належним чином повідомлений, прийняте рішення має бути доведеним до відома суб`єкта містобудування з роз`ясненням строків та порядку його оскарження. Проте відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства, що призвело до порушення передбачених чинним законодавством України прав та інтересів позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23 жовтня 2017 року управління ДАБК звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що наявні документи та факт виявлення виконання будівельних робіт свідчать, що даний об`єкт самочинно реконструюється. Позивачем виконані будівельні роботи з реконструкції квартири з надбудовою мансардного поверху. Об`єкт експлуатується.
Позивачка відмовилася від підпису та отримання матеріалів перевірки, тому вони були надіслані їй поштою.
Отже, управлінням ДАБК не було допущено порушень.
Присутність ОСОБА_1 під час проведення перевірки підтверджується наданням особисто копій правовстановлюючих документів на об`єкт будівництва.
Також позивачка була присутня при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 жовтня 2017 року залишив касаційну скаргу без руху.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 грудня 2017 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 02 січня 2018 року відкрив касаційне провадження.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року № 891/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
05 грудня 2016 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 управління ДАБК Ташматовою Н.Л. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 12 статті 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що у позивача відсутня реєстрація дозвільних документів щодо виконання будівельних робіт та готовності прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: АДРЕСА_1, чим було порушено частину 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
16 грудня 2016 року заступником начальника управління ДАБК ОМР Якименко Я.К. винесено постанову № 094/16 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 12 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. ОСОБА_1 в постанові зазначила, що з цією постановою не згодна, вважає її необґрунтованою та такою, що винесена з порушеннями.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 62522736 від 01 липня 2016 року ОСОБА_1 є власником квартири по АДРЕСА_1 загальною площею 53,1 кв.м., житловою площею 33,1 кв.м. Крім того, з технічного паспорту від 24 червня 2016 року не вбачається, що спірне приміщення є самочинним.
Не погодившись зі спірною постановою, позивач звернулася до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VІ), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Статтею 41 Закону № 3038-VІ встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно пункту 1 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Пунктом 3 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до статті 5 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V) органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону № 877-V на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Відповідно частини 5 статті 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.
Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.
Статтею 10 Закону № 877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
Пунктом 11 статті 4 Закону № 877-V встановлено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб`єкта господарювання.
Згідно з пунктами 7, 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.