ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 917/530/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія
"Нафтогаз України" - не з`явився,
Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019
(головуючий - Тарасова І.В., судді Білоусова Я.О., Пуль О.А.)
та рішення Господарського суду Полтавської області від 05.09.2019
(суддя Безрук Т.М.)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"
про стягнення 14 604 881,52 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про стягнення 14 604 881,52 грн, у тому числі: 6 215 697,99 грн - пені, 2 507 902,31 грн - 3% річних, 5 881 281,22 грн - інфляційних втрат, згідно з договором постачання природного газу №3789/1617-ТЕ-24 від 05.09.2016 (з врахуванням уточнень, викладених у заяві від 12.04.2019 № 14/4-549).
2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо своєчасних розрахунків за отриманий за договором № 3789/1617-ТЕ-24 від 05.09.2016 природний газ.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.09.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 161374,12 грн - пені, 34617,07 грн - 3 % річних. В іншій частині - у позові відмовлено.
4. В частині відмови у задоволенні позовних вимог суди мотивували свої висновки тим, що: - частина заборгованості за природний газ погашалась відповідачем відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, шляхом підписання сторонами спільних протокольних рішень, що свідчить про згоду позивача на зміну строку та порядку розрахунків за укладеним договором; - частина вартості природного газу погашалася згідно з постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 через рахунки із спеціальним режимом використання за встановленими нормативами перерахування коштів, а тому у відповідача була відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем.
5. Задовольняючи позовні вимоги частково, суди виходили з того, що нарахування сум пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем строків оплати за надані послуги з транспортування природного газу має бути здійснено на суму боргу, яку відповідач сплатив власними коштами, з порушенням строків оплати, поза межами дії постанов Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 та № 217 від 18.06.2014; відповідне прострочення виконання зобов`язання виникло в період з 26.11.2016 по 04.12.2016 та за період з 26.09.2017 по 28.09.2017. Крім того, суд частково задовольнив клопотання відповідача та дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 50%, стягнувши на користь позивача пеню у розмірі 161374,12 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій частково АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 та рішення Господарського суду Полтавської області від 05.09.2019 скасувати в частині відмови в стягненні пені в сумі 6054323,87 грн, 3% річних в сумі 2473285,24 грн та інфляційних втрат в сумі 5881281,22 грн. Прийняти нове рішення, яким сягнути з відповідача на користь позивача вказані суми.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що: суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що у зв`язку з підписанням спірних протокольних рішень строки виконання грошових зобов`язань, які виникли на підставі вказаного договору №3789/1617-ТЕ-24 від 05.09.2016 змінились, оскільки не врахували передбачених умов вказаного договору, зокрема п. 8.3; до спірних відносин має застосовуватись положення ст. 618 ЦК України, відповідно до якої боржник відповідає за порушення зобов`язання іншими особами, на яких було покладення його виконання, якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця; суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для зменшення розміру пені на 50%.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
8. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає про те, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій відповідають законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для їх скасування чи зміни.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
9. 05.09.2016 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" укладено договір постачання природного газу №3789/1617-ТЕ-24, відповідно до п. 1.1 якого позивач, як продавець, зобов`язався поставити споживачеві (відповідачу) у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався прийняти і оплатити цей газ на умовах цього договору.
10. Згідно з п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
11. Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 102282,0 тис. куб. метрів. Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі (п. 3.4. договору).
12. Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа, наступного за місяцем поставки газу.
13. Згідно з п. 6.2. договору, оплата за природний газ здійснюється наступним чином:
1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача поширюється дія ст. 191 Закону України "Про теплопостачання";
2) в будь-якому випадку, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватись за поставлений природний газ відповідно до п. 6.1. цього договору - в разі коли на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу;
3) з поточного рахунку споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача не поширюється дія статті 191 Закону України "Про теплопостачання" в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання;
4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;
5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів інфляційних нарахувань, тощо) крім суми основної заборгованості здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.
14. У п. 8.2 договору (з урахуванням додаткової угоди №2 від 31.03.2017 до договору) передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно з п. 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20.
15. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору, укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не змінює строків та умов розрахунків за цим договором (п. 8.3 договору).
16. Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років (п. 10.3. договору).
17. У додаткових угодах № 1 від 23.01.2017, № 2 від 31.03.2017 до договору сторони встановили ціну природного газу, що постачається, порядок визначення цієї ціни, обсяг природного газу, що підлягає передачі у період з 01.04.2017 по 30.09.2017, а також умови відповідальності за порушення зобов`язань за договором.
18. В додатковій угоді №2 від 31.03.2017 сторони дійшли згоди про те, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 по 30.09.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
19. Судами встановлено, що на виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу за період жовтень 2016 року - вересень 2017 року природний газ на загальну суму 587 577 016,33 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 на суму 59334998,20 грн, від 30.11.2016 на суму 83493253,55 грн, від 31.12.2016 на суму 104179817,16 грн, від 31.01.2017 на суму 114983120,10 грн, від 28.02.2017 на суму 88785524,72 грн, від 31.03.2017 на суму 66526770,56 грн, від 30.04.2017 на суму 20621993,41 грн, від 31.05.2017 на суму 10710747,18 грн, від 30.06.2017 на суму 9608220,59 грн, від 31.07.2017 на суму 8997217,40 грн, від 31.08.2017 на суму 9332296,86 грн, від 30.09.2017 на суму 11003056,60 грн.
20. Відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати природного газу виконав, сплативши на користь позивача 587 577 016,33 грн, що підтверджено та відображено у бухгалтерській виписці з балансового рахунку сальдо по підприємству та випискою по операціях за період з 01.10.2016 - 31.05.2018.
21. Погашення заборгованості за договором відбувалось наступним чином:
- на підставі спільних протокольних рішень за процедурою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій;
- коштами, які перераховувались відповідачем на користь позивача виключно з рахунку з спеціальним режимом використання відповідно до п. 6.2 договору;
- власними коштами відповідача, у період, коли НКРЄ не встановила відповідачу нормативи перерахування коштів.
22. Посилаючись на те, що розрахунки за поставлений природний газ відповідачем здійснювались з порушенням строків, встановлених у п. 6.1. договору №3789/1617-ТЕ-24 від 05.09.2016, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позиція Верховного Суду
23. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.
24. Предметом касаційного оскарження є висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні пені в сумі 6054323,87 грн, 3% річних в сумі 2473285,24 грн та інфляційних втрат в сумі 5881281,22 грн, а тому, враховуючи приписи ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції здійснює перегляд судових рішень попередніх інстанцій в межах вимог касаційної скарги.
25. Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
26. За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
27. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).
28. Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
29. Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
30. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
31. Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
32. Разом з тим, судами встановлено, що керуючись, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, між Головним управління державної казначейської служби України у Полтавській області (сторона №1), Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації (сторона № 2), Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (сторона № 3), НАК "Нафтогаз України" (сторона № 4) було укладено низку спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України № 3404 від 20.12.2016, № 22 від 11.01.2017, № 679 від 01.02.2017, № 678 від 01.02.2017, № 799 від 09.02.2017, № 798 від 09.02.2017, №3014 від 05.07.2017, №3175 від 08.08.2017, № 3173 від 08.08.2017, № 3171 від 08.08.2017, №3488 від 18.09.2017, №3489 від 18.09.2017.
33. У пунктах 2, 3 спільних протокольних рішень сторони передбачили порядок та строки проведення взаєморозрахунків та визначили, що усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків.
34. Зокрема, за умовами спільних протокольних рішень, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" перераховує НАК "Нафтогаз України" кошти за природний газ із записом у графі "призначення платежу" "Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20, за природний газ.
35. Судами встановлено, що всього за підписаними протокольними рішеннями, відповідачем на користь позивача сплачено 283 995 485,52 грн.
36. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника, обґрунтовані посиланням на умови договору №3789/1617-ТЕ-24 від 05.09.2016, щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій про те, що у зв`язку з підписанням спірних протокольних рішень строки виконання грошових зобов`язань, які виникли на підставі вказаного договору, змінились.
37. Так, зі змісту Порядку № 20 від 11.01.2005 вбачається, що держава взяла на себе бюджетне зобов`язання із відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населенню, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
38. Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (надалі - ПЕК), визначений Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов`язаних з газопостачанням населенню, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто, держава офіційно визнає неможливість підприємств ПЕК забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (в залежності від рівня отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).
39. Визнаючи неможливість розрахунків в цій частині підприємствами ПЕК, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених між ними договорів.
40. Тобто правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі наданих пільг і субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регуляторного впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти, до яких належить і Порядок № 20 від 11.01.2005.