ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/11383/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - Поляк О.В.,
третьої особи - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Борисфен"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Ткаченко Б. О., Гаврилюк О. М., Майданевич А. Г.
від 21.01.2020
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Борисфен"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про застосування наслідків недійсності.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство "Банк Богуслав" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Борисфен" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору купівлі-продажу цінних паперів від 19.10.2017 №11/980/ДД-1173, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк Богуслав" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Борисфен" та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Борисфен" повернути Публічному акціонерному товариству "Банк Богуслав" іменні відсоткові облігації Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Борисфен" (серія А код ISIN UA4000145536) у кількості 30 000 шт.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 у справі №910/11383/19 позов Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" залишено без розгляду, на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована неявкою позивача в судове засідання 10 жовтня 2019 року о 10 год. 20 хв., належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду, неповідомлення позивачем про причини своєї неявки, а також неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 скасовано, справу №910/11383/19 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції вдався до суто формального тлумачення пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України та дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду, чим, всупереч приписам Конституції України, обмежив позивача у здійсненні прав, передбачених статтею 55 Конституції України.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме, статей 202, 226, 236 Господарського процесуального кодексу України;
- судом апеляційної інстанції необґрунтовано не враховано висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.
5. Доводи інших учасників справи
Учасники справи відзив на касаційну скаргу не надали, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права.
7. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
Відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.