ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2020 року
Київ
справа №357/13948/16-а
адміністративне провадження №К/9901/20354/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року (колегія суддів: Губська Л.В., Оксененко О.М., Парінов А.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, Київського обласного військового комісаріату, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Міноборони України щодо нездійснення нарахування і виплати їй частини одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_6 згідно поданої заяви від 10.11.2016 року та зобов`язати Міноборони України провести нарахування і виплату їй частини одноразової грошової допомоги в сумі 203 000 грн.; стягнути з Міноборони України на користь неповнолітніх дітей загиблого недоплачену суму одноразової грошової допомоги по 81 200 грн. на кожну; а також 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо нездійснення нарахування і виплати ОСОБА_1 частини одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_6 згідно поданої заяви від 10.11.2016 та зобов`язано Міністерство оборони України провести нарахування і виплатити ОСОБА_1 одну шосту частину одноразової грошової допомоги, виходячи з 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день загибелі ОСОБА_6 , в сумі 101 500 грн. В решті позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2017 року скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач подала касаційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судовими рішеннями встановлено факт проживання сім`єю без реєстрації шлюбу із загиблим ОСОБА_6, відтак позивач, як член сім`ї має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із його загибеллю. Вказує, що за відповідною допомогою зверталася неодноразово, зокрема вперше до Київського обласного військового комісаріату, що спростовує висновки суду апеляційної інстанції про порушення Порядку № 975.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Справу передано до Верховного Суду.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі з 23.06.2006 та рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.09.2012 шлюб було розірвано.
ОСОБА_1 та ОСОБА_6 від шлюбу мають двох доньок: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2
В період з 07.05.2014 по 14.07.2014 ОСОБА_6 брав участь в антитерористичній операції на сході України, де 14.07.2014 загинув, його смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.
19.08.2014 Комісією Міноборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, було прийнято рішення про виплату одноразової грошової допомоги сину, двом донькам та батькам загиблого ОСОБА_6 в розмірі 500-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті, в сумі 609 000 грн., що підтверджується витягом з протоколу засідання комісії № 12, який затверджено Міністром оборони України 20.08.2014 року.
ОСОБА_1 частина одноразової грошової допомоги на 2-х дітей в сумі 243 600 грн. була перерахована згідно наказу Київського обласного військового комісаріату за № 187 від 26.08.2014 на відповідний розрахунковий рахунок в філії ПАТ "Державний Ощадний банк України", про що свідчить довідка банку.
Батькам загиблого та його старшому сину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, який є студентом, частина одноразової грошової допомоги в розмірі по 121 800 грн. кожному виплачена за наказом Київського міського військового комісаріату від 28.08.2014 року за № 155.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2015 по справі № 357/15195/14-ц 2/357/203/15 встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_9 в періоди з 25.01.2002 по 23.06.2006 та з 18.10.2012 по 14.07.2014, рішення суду набрало законної сили згідно ухвали апеляційного суду Київської області від 08.04.2015, що слідує з копій зазначених судових рішень.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.06.2015 вказані вище судові рішення залишено без змін.
Позивачці одноразова грошова допомога не була виділена у зв`язку з розірванням шлюбу.
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням встановлено факт проживання позивача із загиблим, а тому вона є членом його сім`ї, відповідно має право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця. Дійшов висновку, що позивачем дотримано вимоги Порядку № 975 звернення за одноразовою грошовою допомогою.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач на момент призначення та виплати одноразової допомоги членам сім`ї та утриманцям загиблого ОСОБА_9 не мав правових підстав для виплати цієї допомоги позивачці у зв`язку з наявністю судового рішення про розірвання шлюбу. Крім того, позивачем не дотримано Порядок призначення та виплати допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
За змістом ч.1 ст. 16-2 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках зазначених у п.п. 1-3 п.2 ст 16 цього Закону.
Згідно ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, відповідно до ст.3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.