ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2020 року
Київ
справа №802/2070/17-а
адміністративне провадження №К/9901/49902/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стеценка С.Г., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 ( головуючий суддя: Залімський І.Г., судді: Сушко О.О., Смілянець Е.С.) у справі №802/2070/17-а за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
14.11.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просив:
зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Банк Михайлівський" в сумі 101475 грн 40 коп. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" безпідставно та в порушення приписів чинного законодавства не включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.01.2018 позов задоволено.
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Банк Михайлівський" в сумі 101475 (сто одна тисяча чотириста сімдесят п`ять) гривень 40 копійок за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок позивача у розмінні Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі-Закон №4452-VI) є вкладом. Водночас суд акцентував увагу, що ПАТ "Банк Михайлівський" при укладенні договору банківського рахунку №980-051-000230276 від 28.04.2016 не повідомляв про непоширення на кошти, передані ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" відповідних гарантій. Крім цього, суд зазначив, що уповноваженою особою, як суб`єктом владних повноважень, не наведено дійсних обставин, за наявності яких можливо стверджувати про нікчемність досліджуваних операцій.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" задоволено, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.01.2018 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач мав законні підстави для встановлення нікчемності транзакцій з переказу коштів на рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" що і було відображено в акті №2 від 01.06.2016, затвердженому наказом №42/2 від 01.06.2016.
Суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що договір №980-051-000230276 від 28.04.2016, укладений між позивачем і ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі ПАТ "Банк Михайлівський", як повіреного, а кошти, що вносились та отримувались за такими договорами, не є вкладами в розумінні Закону №4452-VI.
Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень підтвердив правомірність своїх дій, які жодним письмовим доказом не спростовані позивачем.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 04.05.2018), в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 і залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.01.2018.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що в розумінні Закону №4452-VI він є вкладником, оскільки станом на 23.05.2016, коли на підставі рішення правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", належні йому кошти були повернуті ТОВ "Інформаційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок ПАТ "Банк Михайлівський" та знаходилися на ньому. Вважає, що відповідно до положень Закону №4452-VI він має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів.
Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу із суду першої інстанції.
В порядку статті 31, пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (головуючий суддя) за результатами автоматизованого розподілу від 19.07.2019 у справі визначений новий склад суду (головуючий суддя: Чиркін С.М., судді: Стеценко С.Г., Шарапа В.М).
Відповідач та третя особа правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2020 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту встановлення судами фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.04.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір № 980-051-000230276 "Суперкапітал" (новий) (з виплатою процентів щомісячно).
Відповідно до п. 1.1 договору ОСОБА_1 передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти в сумі 100000,00 грн в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зобов`язується повернути кошти ОСОБА_1 та виплатити проценти в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.
28.04.2016 між ПАТ "Банк Михайлівський" та ОСОБА_1 укладено договір № 980-051-000002639 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)".
Пунктом 1 зазначеного договору визначено, що Банк по ініціативі Клієнта відкриває на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошей Клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень Клієнта, а Клієнт зобов`язується оплачувати послуги Банку.
28.04.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ "Страхова компанія "Форте", від імені якої діяв як повірений ПАТ "Банк Михайлівський" на підставі договору доручення № 001 від 03.10.2013 та довіреності № 31122015-7 від 31.12.2015 був укладений договір добровільного страхування фінансових ризиків "Капітал" № 980-051-000230276.
За змістом квитанції від 28.04.2016 ОСОБА_1 вчасно виконано свої зобов`язання, оскільки останнім перераховано кошти в сумі 100000 грн 00 коп. на рахунок ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр".
21.02.2017 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "Банк Михайлівський" із заявою про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду та провести виплату відшкодування в розмірі 101475,40 грн. Так, дана сума включала в себе розмір вкладу та 1475 грн - суму нарахованих процентів, які були перераховані на поточний рахунок у ПАТ "Банк Михайлівський".
19.05.2017 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" повернуто кошти на рахунок вкладника у ПАТ "Банк Михайлівський" в сумі 101475 грн 40 коп.
В подальшому, на підставі рішення правління Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 265 від 24.01.2017 делеговані повноваження уповноваженій особі Фонду Волкову О.Ю.
Судом першої інстанції також встановлено, що на момент віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних, на розрахунковому рахунку позивача знаходилися грошові кошти, що підтверджується інформацією з виписки по особовому рахунку № НОМЕР_2 .
На звернення позивача уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волков О.Ю. листом від 09.08.2017 повідомила, що договір № 980-051-000230276 від 28.04.2016 не відповідає вимогам Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" за своїм суб`єктним складом, у зв`язку із зазначеним відсутні правові підстави для включення інформації про ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.