ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2020 року
Київ
справа №826/568/18
адміністративне провадження №К/9901/18568/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Бучанської міської ради
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б. від 13.06.2019
у справі № 826/568/18
за позовом ОСОБА_1
до Бучанської міської ради Київської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Бучанської міської ради Київської області (далі також - відповідач), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення від 19.10.2017 № 1539/83-34-VII "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 "; зобов`язати надати учаснику бойових дій ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0897 га, відповідно до наданих графічних матеріалів.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2019 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Бучанської міської ради Київської області тридцять четвертої сесії сьомого скликання від 19.10.2017 №1539/83-34-VII "Про розгляд заяви ОСОБА_1 "; зобов`язано Бучанську міську раду Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0897 га, відповідно до наданих графічних матеріалів від 20.07.2017 з урахуванням висновків суду. В іншій частині позов залишено без задоволення.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2019 змінено: викладено пункт 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Зобов`язати Бучанську міську раду надати учаснику бойових дій ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0897 га, відповідно до наданих графічних матеріалів."; пункт 4 рішення виключено. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 залишено без змін.
4. 03.07.2019 до Верховного Суду від відповідача надійшла касаційна скарга на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019, в якій просить таку скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
5. Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. 29.07.2019 від позивача до Верхового Суду надійшло клопотання про закриття касаційного провадження та відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.07.2017 позивач, який є учасником бойових дій, звернувся до Бучанської міської ради Київської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0897 га (надалі - земельна ділянка), відповідно до наданих графічних матеріалів: кадастрового плану земельної ділянки масштабом 1:800 та схеми розташування земельної ділянки масштабом 1:2000.
8. 19.10.2017 рішенням тридцять четвертої сесії сьомого скликання Бучанської міської ради Київської області № 1539/83-34-VII було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про надання земельної ділянки у зв`язку з тим, що Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015110000000391 від 19.08.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, в рамках якого на землі в межах м. Буча, загальною площею 890 га, накладено арешт, яким тимчасово заборонено Бучанській міській раді розпоряджатися земельними ділянками в межах міста, враховуючи ненадання органом досудового розслідування інформації про перелік земельних ділянок, на які накладено арешт, відповідно до пункту 7 статті 118 Земельного кодексу України, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, пропозиції комісії з питань містобудування та природокористування.
9. З листа Генеральної прокуратури України від 14.11.2018 №15/2/4-36563-16 вбачається, що Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні №4201510000000391 та обвинувальний акт скеровано до Ірпінського міського суду Київської області. Під час досудового розслідування кримінального провадження №42015110000000391 клопотання про накладення арешту на земельні ділянки Бучанської міської ради Київської області прокурором не вносилися, судом не розглядалися.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що рішення відповідача про відмову йому у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд є протиправним.
11. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване рішення відповідача прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, відтак відсутні підстави для його скасування. Натомість зобов`язання судом відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою є втручанням суду у дискреційні повноваження відповідача.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а відтак оскаржуване рішення відповідача підлягає скасуванню. Належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання Бучанської міської ради Київської області на черговій сесії ради повторно розглянути заяву позивача від 20.07.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
13. Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про зміну рішення суду першої інстанції, виходив із того, що оскільки Окружний адміністративний суд м.Києва в межах підстав для скасування оскаржуваної відмови провів повну перевірку відповідності поданих позивачем документів вимогам земельного законодавства та встановив відсутність перешкод в отриманні позивачем бажаної земельної ділянки, наявні підстави для зобов`язання відповідача надати відповідний дозвіл.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
14. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що таким неправильно застосовано норми матеріального права в частині визначення дискреційних повноважень відповідача, що призвело до неправильного вирішення справи. Також судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме не у повному обсязі зясовано обставини справи, оскільки таким відхилено доводи відповідача про виставлення спірної земельної ділянки на торги згідно з рішенням Бучанської міської ради №3442-58-VII від 22.05.2019.
15. Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечував щодо задоволення такої, посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним, обгрунтованим та таким, що постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
17. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Вирішуючи клопотання позивача про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Бучанської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 у даній справі у зв`язку із тим, що касаційна скарга підписана Тужиліною К.М., яка не має права її підписувати, колегія суддів зазначає наступне.
20. Пунктом 2 частини першої статті 339 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
21. За приписами частини третьої статті 131-2 Конституції України (тут і далі - в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги до суду) визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
22. Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019. Представнитво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020.
23. Таким чином, помилковим є доводи позивача, викладені у клопотанні про закриття касаційного провадження, що з 01.01.2017 представництво відповідача у Верховному Суді має здійснюватись адвокатом або ж прокурором (натомість Тужиліна К.М. відповідних доказів не надала), оскільки згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України таке представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах має здійснюватись не раніше 01.01.2020.
24. Згідно з частиною першою статті 55 КАС України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги до суду), сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
25. Нормами частин третьої, четвертої статті 55 КАС України визначено, що юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
27. Згідно з частиною третьою даної статті довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
28. Частиною восьмою статі 59 КАС України встановлено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.
29. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що право на подання і підписання касаційної скарги має особисто керівник або представник на підставі довіреності.
30. Таким чином, на момент подання касаційної скарги нормами Конституції України та КАС України було передбачено, що представником відповідача може бути уповноважена особа, яка діє на підставі довіреності, виданої за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
31. Касаційна скарга Бучанської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 у даній справі підписана Тужиліною К.М., яка діє на підставі довіреності №04-09/35 від 11.01.2019, підписаної міським головою Бучанської міської ради Федоруком А.П.
32. Так, зі змісту даної довіреності вбачається, що Бучанська міська рада в особі міського голови Федорука А.П. (далі також - Довіритель) уповноважує Тужиліну К.М. (далі також - Представник) представляти інтереси Довірителя у (...) всіх судових інстанціях (...) з повним обсягом прав сторони в процесі, з правом вчинення всіх процесуальних дій, які законом надані позивачу, відповідачу (...) стосовно усіх питань, повязаних з представництвом інтересів та захистом прав Довірителя (...). Для цього представникові надаються наступні права: підписувати та подавати до суду позовні заяви, скарги, клопотання, заперечення та інші процесуальні документи (...), оскаржувати рішення, ухвали, постанови суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом. Представник може вчиняти від імені Довірителя усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти Довіритель.
33. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Бучанської міської ради, оскільки така подана представником, повноваження якого підтверджені належною довіреністю.
34. За змістом статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
35. Частиною другою статті 4 Земельного кодексу України передбачено, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
36. Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - це сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.
37. Частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.