Постанова
Іменем України
31 березня 2020 року
м. Київ
справа № 521/3821/16-ц
провадження № 61-20087св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року у складі судді Макарова С. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Черевка П. М.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати недійсними договори купівлі-продажу.
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси розглядалася цивільна справа за її позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування Ѕ частки квартири АДРЕСА_1, укладеного між ними 15 листопада 2013 року.
Представницькі та юридичні послуги їй надавали адвокати Євстюнін В. В. та Клєва А. А., які мали генеральну довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марчук М. С. за реєстровим № 1325.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 було відмовлено.
29 січня 2015 року рішенням Апеляційного суду Одеської області, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2015 року, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсним договір дарування 1/2 частки вказаної квартири від 15 листопада 2013 року.
15 червня 2015 року представники позивача: Євстюнін В .В. та Клєва А. А., діючи від її імені на підставі довіреності здійснили відчуження належної їй на праві власності вищевказаної квартири відповідачам у справі за договорами купівлі продажу, реєстрові номери 527, 525.
Позивач стверджувала, що спірні правочини були вчинені без наміру створення правових наслідків, обумовленими такими правочинами, плата за майно нею не отримувалася.
Як підставу позову, змінивши її в процесі розгляду справи, позивач вказала на статтю 234 ЦК України, стверджуючи, що правочини, укладені від її імені представниками за довіреністю є фіктивними, оскільки вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цими правочинами.
Метою їх укладення за процесуальною схемою представників було документальне переоформлення права власності на належну позивачці квартиру на інших осіб у разі прийняття негативного для неї рішення судом касаційної інстанції у справі № 521/10210/14-ц, розгляд якої мав відбутися 17 червня 2015 року.
Враховуючи викладене, позивач просила визнати оспорювані договори недійсними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Малиновський районний суд м. Одеси рішенням від 31 травня 2018 року позов задовольнив. Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 15 червня 2015 року, укладений між Клевою А. А. від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О. Ю. 15 червня 2015 року, реєстровий № 527, за яким ОСОБА_4 придбав 1/4 та 1/4 частини (що складає загалом 1/2) квартири АДРЕСА_1 . Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 15 червня 2015 року, укладений Євстюніним В. В. від імені ОСОБА_1 з ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О. Ю. 15 червня 2015 року, реєстровий № 525, за яким ОСОБА_3 придбав 1/4 та 1/4 частини (що складає загалом 1/2) квартири АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що оспорювані договори купівлі - продажу належної на праві власності позивачу квартири не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки фактично майно у власність відповідачів не перейшло, ОСОБА_1 продовжувала проживати у спірній квартирі, та утримувати її.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Одеський апеляційний суд ухвалою від 24 липня 2019 року залучив ОСОБА_2 до участі у справі в якості правонаступника позивача ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Одеський апеляційний суд постановою від 09 жовтня 2019 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 травня 2018 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, щосуд першої інстанції всебічно та повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, дослідив в судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, дав їм правильну оцінку та вірно виходив з того, що є законні підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзивів на неї та їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 09 листопада 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскаржуваних судових
рішень суди допустили чисельні порушення норм процесуального та матеріального права.
За оскаржуваним договором купівлі-продажу ним придбано 1/2 частку спірної квартири. Цей правочин ним вчинено з додержанням всіх істотних умов договору купівлі-продажу а саме: щодо предмету договору (частина перша статті 638 ЦК України); ціни договору ( ст. 691 ЦК України) та терміну виконання зобов`язань за договором відповідно (статей 530, 663 ЦК України).
Ніяких інших намірів крім придбання цієї частки квартири, як вкладення коштів, в нього не було. Частка була придбана за умови, що позивач, яка була власником квартири на той час, залишається проживати довічно в квартирі. Ця умова була погоджена всіма сторонами правочину, в підтвердження чого позивачка залишилася зареєстрованою в спірній квартирі, і як гарантію своїх намірів він додатково передав позивачу копію його нотаріально посвідченої заяви від 14 серпня 2015 року. Проживати у спірній квартирі у нього намірів немає і не було, у нього є альтернативне особисте житло.
Суди безпідставно послалися на те, що позивач залишилася без житла, оскільки вона фактично користувалася цим майном з моменту його продажу та до своєї смерті.
Майно ним було придбано в уповноваженого представника, що було нотаріусом перевірено до здійснення правочину. З боку нотаріуса ніяких зауважень не виникло тому у мене не було причин сумніватися в намірах продавця.
Міркування позивача які були взяті судом за основу як належний доказ доведеного умислу всіх сторін для вчинення фіктивного правочину, стосовно того що продаж спірної квартири було вчинено з метою якоїсь "процесуальної схеми" - це нічим не підтверджена абсурдна вигадка "легенда" позивача.
Позивач не довела належним чином, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення договору купівлі-продажу. Прийнята судом за основу вигадка позивачки про якусь "процесуальну схему" грубо порушує його громадянські права закріплені у Конституції і законах України.
Посилання суду у рішенні на правовий висновок у справі № 6-1873цс16 є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним подіям, в наслідок чого зачіпаються його законні права і інтереси.
Потрапити в квартиру йому як власнику не уявляється можливим з огляду на те, що невідомі озброєні вогнепальною і холодною зброєю особи, періодично знаходяться в квартирі без дозволу власників, вони не допустили його до квартири погрожуючи фізичною розправою, про що він та мешканці будинку, сусіди в якому знаходиться квартира ставили до відома правоохоронні органи, про те їх звернення залишилися проігноровані.
ОСОБА_1 повинна була довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Вказаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-197цс14.
Аналогічний висновок зазначений в постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2019 року у справі № 642/4737/16-ц, провадження № 61-36403св18.
Суди попередніх інстанцій не встановили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не вчинили необхідних дій, спрямованих на досягнення правових наслідків, які обумовлені спірним договором.
09 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу, мотивований тим, що, на його думку, саме позивач є ініціатором вигадки різних "процесуальних схем" з метою маніпулювання та заробітку на спірній квартирі. Доказом чого є поява ОСОБА_2, якій вона пообіцяла цю квартиру і яка так ініціативно розпочала оскарження договорів купівлі-продажу, та на користь якої незадовго до смерті склала заповіт.
Він віддав кошти за спірну частку, а позивач їх отримала і далі вирішила продовжити свій заробіток, користуючись своєю ж "необізнаністю".
Позивач не довела, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення договору купівлі-продажу.
ОСОБА_3 просить задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_4
29 січня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Бережного О. В. як представника ОСОБА_2 мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухвалені відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Правові підстави передбачені статтею 411 ЦПК України для скасування судових рішень відсутні, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що в силу статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень касаційного суду.
Представники позивачки ОСОБА_1 в іншій справі адвокати Євстюнін В. В. та Клєва А. А., які здійснювали згодом відчуження квартири, є представниками відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в цьому судовому процесі, що підтверджує наявність певних домовленостей та були добре знайомі з відповідачами.