Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 759/5772/17-ц
провадження № 61-3622св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року у складі судді Трусової Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року у складі суддів: Мельника Я. С., Іванової І. В., Матвієнко Ю. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_1,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 11 березня 2016 року ОСОБА_1 отримав від нього у борг 161 тис. доларів США під розписку, а 17 березня 2016 року відповідач взяв на себе зобов`язання повернути йому грошові кошти у розмірі 207 500 доларів США за автомобіль Rolls-Rоyce Ghost, що сторони також визначили у розписці.
Вказує, що відповідач даних коштів не повертає, тому просить стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість на загальну суму 9 923 705 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 борг у розмірі 9 923 705 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, зважаючи на пояснення учасників справи та зміст написаних відповідачем розписок, перша з яких констатує факт наявності боргового грошового зобов`язання відповідача перед позивачем, а друга передбачає обов`язок відповідача повернути борг у визначений строк і без будь-яких умов, суд дійшов висновку, що в даному випадку має місце новація у позикове зобов`язання іншого боргу. Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцеві вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Доказів направлення відповідачу письмової вимоги про повернення коштів згідно з розпискою від 11 березня 2016 суду не надано, проте вказана обставина не має правового значення для вирішення справи, оскільки у цивільному праві діє принцип диспозитивності, відповідно до якого особа вправі самостійно обирати спосіб захисту порушеного права. Відтак навіть не направлення кредитором письмової вимоги про повернення боргу у позасудовому порядку не позбавляє його права на звернення з відповідним позовом до суду. Судом встановлено, що ОСОБА_1 своїх грошових зобов`язань у встановлений строк не виконав, що підтверджується наявністю у позивача оригіналів його розписок. Згідно з приписами частини 1 статті 533 цього Кодексу грошове зобов`язання має бути виконане у гривні. В даному випадку предметом позики є грошові кошти, грошовий еквівалент яких визначено в іноземній валюті - доларах США, а тому сума, що підлягає сплаті у гривнях, повинна визначатися за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що передбачено частиною 2 статті 533 ЦК України. Доводи відповідача про те, що покладені в обґрунтування позову розписки порушують майнові права його дружини, суд відхиляє, оскільки відповідачем не доведено факт перебування його у зареєстрованому шлюбі на час написання розписок, чинне законодавство не містить норми щодо обов`язковості надання другим з подружжя згоди на отримання грошей у борг.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, вирішуючи спір, суд правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-80 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, зокрема дійшов обґрунтованого висновку про те, що укладені між сторонами розписки констатують факт наявності боргового грошового зобов`язання відповідача перед позивачем, при цьому розписка від 17 березня 2016 року містить у собі новацію у позикове зобов`язання іншого боргу, тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1)Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не посилався на новацію боргу, таку норму суд застосував самостійно поза межами позову. Апеляційний суд не мотивував відхилення кожного аргументу апеляційної скарги. Крім того, розписки не є борговими, вони не містять умови про отримання грошових коштів у борг, дати їх отримання, обов`язку повернути кошти.
(2) Позиція ОСОБА_3 .
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що боргові зобов`язання відповідача підтверджуються розсписками, які підписані ним особисто, вказані обставини доказами не спростовані.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи з Дарницького районного суду м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року цивільну справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами у складі колегії з п`яти суддів.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що 11 березня 2016 року ОСОБА_1 написав розписку, якою підтвердив наявність у нього боргу перед ОСОБА_3 в сумі 161 тис. доларів США (а. с. 5).
Відповідно до розписки від 17 березня 2016 року ОСОБА_1 зобов`язався повернути ОСОБА_3 до 01 травня 2016 року грошову суму в розмірі 207 500 доларів США за автомобіль Rolls-Rоyce Ghost.