Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 502/290/14-ц
провадження № 61-12217св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
розглянув в порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2017 року у складі суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Сєвєрової Є. С.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 03 жовтня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11228336000, за яким надано в кредит у розмірі 62 тис. доларів США зі сплатою 10,5 % річних з кінцевим терміном повернення коштів 03 жовтня 2028 року. Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 147107 від 03 жовтня 2007 року, між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 147112 від 03 жовтня 2007 року, між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 147107 від 03 жовтня 2007 року. Посилаючись на невиконання зобов`язань за кредитним договором, позивач ПАТ "УкрСиббанк" після уточнення 14 квітня 2016 року вимог просив заборгованість станом на 06 квітня 2016 року в загальній сумі 61 339 доларів 81 цент США стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 07 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ПАТ "УкрСиббанк" в порядку виконання ухвали суду про витребування доказів не надано оригінал довіреності на особу, яка уклала з ОСОБА_1 договір про надання споживчого кредиту №11228336000 від 03 жовтня 2007 року, а саме - на Попова О. М., тобто позивач не довів повноважень вказаної особи на вчинення правочину від імені ПАТ "УкрСиббанк" та, як наслідок, укладення правочину у розумінні положень статті 203 ЦК України. Таким чином, у банку відсутні права вимоги до ОСОБА_1 про повернення кредиту на підставі статей 1049, 1050, 1054 ЦК України. Відсутність основного зобов`язання між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 виключає задоволення позовних вимог до поручителів.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Стягнуто на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 57 140 доларів 37 центів США, за процентами у розмірі 4 199 доларів 44 центи США солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_3, солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Вирішено питання про судові витрати.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позов про стягнення заборгованості пред`явлено в межах передбаченого статтею 257 ЦК України загального строку позовної давності тривалістю у три роки для вимог про стягнення кредиту та процентів; порука у сенсі положень частини 4 статті 559 ЦК України не є припиненою, оскільки позов пред`явлено протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (строк виконання основного зобов`язання настав через 31 календарний день з дня отримання вимоги про погашення простроченої заборгованості, яка була надіслана позичальнику та поручителям 23 грудня 2013 року). Відповідачі не надали належних та допустимих доказів виконання кредитного договору, сплати кредиту та процентів в порядку та строки, обумовлені договором. Доводи позичальника та поручителів в тій частині, що кредитний договір є неукладеним, безпідставні. Згідно договору про надання споживчого кредиту договір укладено між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (ліцензія НБУ №75 від 24 грудня 2001 року) в особі начальника відділення № 433 АКІБ "УкрСиббанк" Попова О. М., який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк А. А. 14 вересня 2007 року, зареєстрованої в реєстрі за № 839. Ненадання суду першої інстанції оригіналу довіреності Попова О. М. не є підставою для висновку про неукладення договору про надання споживчого кредиту, оскільки повноваження начальника відділення № 433 АКІБ "УкрСиббанк" Попова О. М. визнані АТ "УкрСиббанк" та посвідчені нотаріально посвідченою довіреністю.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1)Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що у разі пред`явлення банком вимог до поручителя більше, ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання, в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
(2) Позиція АКІБ "УкрСиббанк"
У відзиві на касаційну скаргу АКІБ "УкрСиббанк" зазначає, що строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами кредитного договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Строк виконання основного зобов`язання настав 02 лютого 2014 року (кінцевий строк виконання вимоги про дострокове повернення кредиту), а із позовом банк звернувся у січні 2014 року, тобто порука не припинилася.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи з Кілійського районного суду Одеської області.
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2020 року цивільну справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами у складі колегії з п`яти суддів.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положеньЗакону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що 03 жовтня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11228336000, за яким надано в кредит у розмірі 62 тис. доларів США зі сплатою 10,5 % річних з кінцевим терміном повернення коштів 03 жовтня 2028 року. Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 147107 від 03 жовтня 2007 року, між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 147112 від 03 жовтня 2007 року, між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 147107 від 03 жовтня 2007 року.
23 грудня 2013 року ПАТ "УкрСиббанк" направлено позичальнику ОСОБА_1, поручителям ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вимогу від 18 грудня 2013 року про погашення протягом 31 календарного дня з дати отримання вимоги простроченої заборгованості за кредитом в сумі 2 848 доларів 57 центів США, простроченої заборгованості за процентами в сумі 1 185 доларів 39 центів США та повідомлено, що у випадку неусунення порушень й несплати простроченої заборгованості у встановлений строк, термін повернення всієї суми кредиту та процентів буде вважатися таким, що настав, а кредитна заборгованість - обов`язковою до повернення в повному обсязі, що разом складатиме 59 157 доларів 62 центи США та підлягає уточненню на дату фактичного повернення коштів.
Враховуючи те, що до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (частина друга статті 556 ЦК України), питання щодо обсягу відповідальності поручителя впливає на права та обов`язки основного боржника, а тому в цій частині судове рішення може бути переглянуте за касаційною скаргою позичальника.
За приписами статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.