Постанова
Іменем України
18 березня 2019 року
м. Київ
справа № 727/9264/18-ц
провадження № 61-14957св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Чернівецька міська рада,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 03 липня 2019 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Височанської Г. К., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Чернівецької міської ради про поновлення строку для прийняття спадщини.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер в м. Одеса її батько ОСОБА_4 , про що складено актовий запис 24 квітня 2002 року.
Вказувала, що при народженні її прізвище було ОСОБА_1, яке вона змінила на прізвище ОСОБА_1 внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_7 20 квітня 1991 року.
Зазначала, що її батько розлучився з її мамою у 1980 році, з ними разом не жив і переїхав на проживання до м. Одеса. Після розлучення з її мамою, батько відносин з ними не підтримував, іноді, коли він приїжджав у м. Чернівці, вони зустрічались. Приблизно у 1996 році вона втратила будь-який зв`язок зі своїм батьком.
У червні 2018 року їй повідомила її матір ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8 ), що в неї є відомості про те, що її батько помер.
Вказувала, що оскільки про смерть її батька до червня 2018 року їй не було відомо, то протягом шестимісячного строку вона не мала змоги звернутися до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини померлого.
Також посилалась на те, що жодна особа не зверталась до органів нотаріату про прийняття спадщини, оскільки відсутні інші спадкоємці у її померлого батька ОСОБА_4 .
Крім цього, вказувала, що їй невідоме останнє місце проживання її батька на момент його смерті, проте він є власником об`єкту нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищевикладене просила суд визначити їй додатковий строк тривалістю шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2018 року у складі судді Волошина С. О. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 .
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю шість місяців з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті її батька, спадкодавця ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса.
Судове рішення місцевого суду мотивовано тим, що встановлений законом строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, оскільки остання дізналась про смерть свого батька тільки в червні 2018 року, що є підставою для його поновлення.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 03 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2018 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи постанову, апеляційний суд зазначив, що матеріали справи не містять даних щодо звернення позивача до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та винесення нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка б свідчила про необхідність захисту прав у судовому порядку.
Серед іншого, апеляційний суд також послався на правовий висновок, який викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі 6-1486цс15, згідно якого, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщину через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.
Також вказано, що оскаржуваним судовим рішенням місцевого суду порушені права іншого спадкоємця - ОСОБА_2, якого не було залучено до участі у розгляді справи у суді першої інстанції, що є підставою для скасування судового рішення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, врахувавши положення пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України, дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 13 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2020 року справу призначено до розгляду колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що ОСОБА_2 не довів допустимими доказами, що він є спадкоємцем за померлою ОСОБА_10 . Апеляційний суд не здійснив оцінку тієї обставини, що як найменше у період з 2005 року по 2019 рік ОСОБА_2 ніяк не заявляв своє право на спадкування за померлим ОСОБА_4 .
Посилається на те, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи, а тому розгляд справи пройшов без участі позивача.
Також вказує, що апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права щодо поновлення ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження, оскільки суддя, відкриваючи апеляційне провадження 23 травня 2019 року, лише формально зазначив, що строк пропущено з поважних причин, проте не навів аргументів, які б розкривали вказані обставини.
Відзиву на касаційну скаргу сторонами подано не було
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 у м. Одеса, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07 червня 2018 року.
Відповідно до копії свідоцтва про народження від 25 жовтня 1973 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_8
ОСОБА_1 одружилась зі своїм чоловіком ОСОБА_7 у 1991 році, прізвище дружини після одруження - ОСОБА_1, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища.
Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу шлюб між чоловіком ОСОБА_4 і дружиною ОСОБА_8 розірвано 11 березня 1980 року, після розірвання шлюбу їй присвоєне прізвище " ОСОБА_8 ".
Відповідно до відповіді Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації від 30 серпня 2018 року № 1658 на адвокатський запит встановлено, що згідно письмових носіїв інвентаризаційної справи на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 належало право власності на 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05 травня 1969 року.
Як вбачається із витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за вказаними параметрами запиту на ім`я ОСОБА_4 у спадковому реєстрі інформація відсутня.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 03 липня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення.