Постанова
Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа № 643/15938/17-ц
провадження № 61-11020св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В.С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В.М., Кузнєцова В.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Горішній Євгеній Вікторович, акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
треті особи - акціонерне товариство "Комерційний індустріальний банк", товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Кандибою Тетяною Олександрівною, на рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 січня 2019 року у складі судді: Букреєвої І.А та постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у складі колегії суддів: Бурлака І.В., Бровченка І.О., Колтунової А.І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріуса ХМНО Горішнього Є.В., ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", треті особи: ПАТ "Комерційний індустріальний банк", "Фінансова компанія "Алькор Інвест", у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив:
визнати неправомірними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Горішнього Є.В. щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Горішнього Є.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37736134 від 24 жовтня 2017 року, на підставі якого за ОСОБА_2 17 жовтня 2017 року зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
визнати недійсними договори відступлення прав вимоги за кредитним договором, укладені 27 липня 2017 року: між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний індустріальний банк"; між Публічним акціонерним товариством "Комерційний індустріальний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест"; між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест" та ОСОБА_2 ;
визнати недійсними договори відступлення права вимоги за іпотечним договором, що має похідний характер від основного зобов`язання, укладені 27 липня 2017 року: між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний індустріальний банк" за реєстровим №15319; між Публічним акціонерним товариством "Комерційний індустріальний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест" за реєстровим №15321; між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест" та ОСОБА_2 за реєстровим № 15420 ;
вирішити питання розподілу судових витрат.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 був власником квартири за адресою АДРЕСА_1, вказана квартира була придбана за рахунок кредитних коштів, отриманих позивачем від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та банком укладений іпотечний договір. Предметом іпотеки була квартира АДРЕСА_1 . 27 липня 2017 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відступило права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором ПАТ "Комерційний індустріальний банк". У цей же день ПАТ "Комерційний індустріальний банк" відступило права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором ТОВ "Фінансова компанія "Алькор Інвест". Так само 27 липня 2017 року ТОВ "Фінансова компанія "Алькор Інвест" відступило права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором відповідачу ОСОБА_2 . У листопаді 2017 року позивач дізнався про те, що право власності на квартиру зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 . Жодних повідомлень про відступлення права вимоги за договорами та вимог про необхідність погашення заборгованості він не отримував. Вважає, що укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Алькор Інвест" та ОСОБА_2 договір відступлення права вимоги є договором факторингу, тому ОСОБА_2 не набув статусу нового кредитора та не має права вимагати виконання кредитного та іпотечного договору. Вважає, що набуття права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку є неправомірним, оскільки на час реєстрації права власності за ОСОБА_2 було чинним судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, він не отримував від відповідача письмову вимогу про усунення порушення зобов`язання, як того вимагає стаття 35 Закону України "Про іпотеку", тому реєстрація права власності за останнім є незаконною.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 січня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.
Відповідно здійснення фінансування первісного кредитора шляхом купівлі у нього новим кредитором права грошової вимоги, що, зокрема, допускається за договором факторингу (частина 1 статті 1084 ЦК України), за відсутності обов`язку у первісного кредитора сплачувати новому кредитору винагороду за надання таких послуг не є підставою для кваліфікації договору факторингу.
ОСОБА_2 дотримався вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо надіслання іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення і така вимога 02 серпня 2017 року була направлена боржнику ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 .
Надіслання листа банком та надання строку для добровільного погашення не виключає дієздатність банку щодо укладання договорів відступлення права вимоги.
Укладання договорів відступлення права вимоги (навіть, якщо вони укладалися в один день, що не суперечить ні Порядку вчинення нотаріальних дій, ні жодним іншим нормам законодавства) безпосередньо спрямовано на настання правових наслідків - тобто набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків у розумінні частини 1 статті 202 ЦК України - а саме набуття новим кредитором права вимоги до позивача за кредитним договором та договором іпотеки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 січня 2019 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2018 року ОСОБА_1, в особі представника - адвоката Кандиби Тетяни Олександрівни, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та другої інстанції і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що до цього часу він не отримував жодних повідомлень про відступлення права вимоги за договорами та вимог про необхідність погашення заборгованості. Зазначає, що укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Алькор Інвест" та ОСОБА_2 договір відступлення права вимоги є договором факторингу, тому ОСОБА_2 не набув статусу нового кредитора та не має права вимагати у позивача виконання кредитного та іпотечного договору. Вважає, що набуття права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку є неправомірним, оскільки на час реєстрації права власності за ОСОБА_2 було чинним судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Стверджує, що не отримував від відповідача письмову вимогу про усунення порушення зобов`язання, отже реєстрація права власності за останнім є незаконною. Зауважує, що укладені договори відступлення права вимоги є недійсними, оскільки їх укладенню передувала пропозиція врегулювати спірну заборгованість. Крім того, усі договори відступлення права вимоги були укладені в один день, що свідчить про узгоджені дії сторін цих договорів та позбавило позивача можливості оскаржити кожний договір окремо. Також зазначає, що ухвалені рішення суперечать висновкам Верховного суду України від 13 квітня 2016 року в справах №№ 910/6281/15, 910/6714/15, 910/5928/15.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У серпні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшли відзиви АТ "Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_2, в яких вони просять відмовити у задоволенні касаційної скарги.
АТ "Райффайзен Банк Аваль" посилається на те, що ОСОБА_2 є новим іпотекодержателем і договором іпотеки передбачено задоволення його вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
ОСОБА_2 зазначає, що він набув статус іпотекодержателя спірного майна, договір відступлення право вимоги не суперечить ознакам та змісту договору цесії, письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором та договором іпотеки була отримана ОСОБА_3 за адресою іпотечного майна.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У серпня 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27 листопада 2008 року.
06 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", укладено кредитний договір №014/0074/74/84314 з додатковими угодами № 1 та № 2, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 43 942 доларів США, а позичальник зобов`язується належним чином використати та повернути кредитору суму отриманого кредиту та сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору, тарифів банку і виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором. Кредит надається строком до 06 березня 2027 року (включно) згідно графіку надання кредиту.
06 березня 2007 року між ОСОБА_1 та банком укладено іпотечний договір №014/0074/74/84314/1, відповідно до якого іпотекодавець передає іпотекодержателю у забезпечення виконання іпотекодавцем (позичальником) зобов`язань за кредитним договором №014/0074/74/84314 від 06 березня 2007 року, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, майнові права на квартиру АДРЕСА_1, будівництво якої не завершено і яка в майбутньому буде власністю іпотекодавця - до оформлення правовстановлюючих документів та належної реєстрації права власності на вищевказану квартиру, яка після оформлення правовстановлюючих документів та належної реєстрації права власності продовжує бути забезпеченням виконання зобов`язань іпотекодавцем за кредитним договором.
Згідно пункту 3.1. договору іпотеки у разі порушення основного зобов`язання або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 3.4. зазначеного правочину передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов`язань за цим або кредитним договором у встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.
В такому випадку цей договір вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, є правовстановлюючим документом на предмет іпотеки і правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.
11 липня 2017 року банк надіслав ОСОБА_1 листа, в якому вказано, що станом на день його надіслання загальна прострочена заборгованість за кредитним договором перед банком складає 53 956,61 доларів США та повідомив про можливість врегулювання боргу в добровільному порядку до 11 серпня 2017 року.
27 липня 2017 року укладені договори про відступлення права вимоги за вказаним кредитним та іпотечним договором, зокрема, від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк", від ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" до ТОВ "Фінансова компанія "Алькор Інвест".
Того ж дня, між ТОВ "Фінансова компанія "Алькор Інвест" та ОСОБА_2 укладено договір відступлення права вимоги № 27072017, за яким товариство відступив ОСОБА_2 за плату належні йому права вимоги за кредитним договором № 014/0074/74/84314 від 06 березня 2007 року з додатковими угодами до нього, та ОСОБА_2 набув права та обов`язки кредитора за кредитним договором.
Згідно пункту 3.1. договору відступлення права вимоги №27072017 від 27 липня 2017 року, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Алькор Інвест" та ОСОБА_2, вартість прав вимоги за договором становить 508 000 грн.
У зв`язку з укладенням цього договору 28 липня 2017 року між ТОВ "Фінансова компанія "Алькор Інвест" та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, за яким ОСОБА_2 відступлене право вимоги за іпотечним договором №014/0074/74/84314/1 від 06 березня 2007 року разом з усіма змінами, додатками, додатковими угодами до нього, предметом якого є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
02 серпня 2017 року ОСОБА_2 направив на адресу ОСОБА_1 письмову вимогу, якою повідомив, що йому відступлене право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, на підставі чого він просив протягом 30 днів з дня отримання вимоги погасити заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 698 761,30 грн. і попередив боржника, що у разі невиконання вимоги у вказаний строк іпотекодержатель вправі розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зазначена вимога згідно опису вкладення, інформації з сайту ДП "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення №6100135712546 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення направлена на адресу ОСОБА_1 02 серпня 2017 року і отримана за зазначеною адресою ОСОБА_3 11 серпня 2017 року.