ПОСТАНОВА
Іменем України
01 квітня 2020 року
Київ
справа №522/23067/17
провадження №К/9901/50569/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України, затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Шляхтицького О. І., суддів: Потапчука В. О., Семенюка Г. В.,
І. Суть спору
1. У грудні 2017 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (надалі також ГУ ДМС України в Одеській області, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, в якому просило:
1.1. примусово видворити з України громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 ;
1.2. затримати його з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.
2. В мотивування позову вказує про наявність мотивованих підстав уважати, що відповідач і надалі ухилятиметься від виїзду з України та від виконання рішення про примусове повернення в країну походження, а тому наявні підстави для затримання і поміщення останнього до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства та подальшого його видворення.
3. Відповідач правом подати письмові заперечення проти позову не скористався.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 06 грудня 2017 року співробітниками Управління боротьби зі злочинами пов`язаними з торгівлею людьми ГУНП в Одеській області за адресою: вул . Івана та Юрія Липи, 60, виявлено громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який порушив правила перебування іноземців в Україні.
5. Зі слів відповідача, до України він прибув у грудні 2017 року з метою подальшого незаконного перетинання кордону до країн ЄС. Кордон України перетинав нелегально, паспортний документ при собі відсутній.
6. Нині громадянин В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території України перебуває незаконно, постійного місця проживання і законного джерела існування не має.
7. Із заявою про добровільне повернення, а також із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні, до ГУ ДМС України в Одеській області не звертався, відповідного бажання під час опитування не виявив, жертвою торгівлі людьми себе не вважає.
8. 06 грудня 2017 року співробітником ГУ ДМС України в Одеській області складено протокол про адміністративне затримання № 000021 за частиною другою статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП України) та частиною одинадцятою статті 259 КУпАП України.
9. 06 грудня 2017 року за порушення частини першої статті 203 КУпАП, у зв`язку з порушенням правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, стосовно громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД №000064.
10. Постановою про накладення адміністративного стягнення від 07 грудня ПН МОД №000064 відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень.
11. 06 грудня 2017 року ГУ ДМС України в Одеській області прийнято рішення № 172 про примусове повернення в країну походження громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов`язано його покинути територію України у термін до 07 грудня 2017 року.
12. У встановлений термін відповідач з території України не виїхав.
13. Ураховуючи той факт, що відповідач досі не покинув території України, ГУ ДМС України в Одеській області звернулося до суду з позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
14. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено:
14.1. примусово видворено з України громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
14.2. затримано громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців.
15. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення міграційного законодавства України ухилявся від виїзду за межі України після закінчення терміну перебування.
16. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
17. В мотивування свого рішення, суд апеляційної інстанції із посиланням на норми Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (надалі - Закон № 3773-VI), зазначав, що примусове видворення з України іноземця на підставі прийнятої постанови адміністративного суду застосовується якщо рішення про примусове повернення не виконано іноземцем в установлений строк без поважних причин (стаття 30 вказаного Закону).
18. Суд апеляційної інстанції вказав, що рішення про примусове повернення в країну походження відповідача прийнято 06 грудня 2017 року та зобов`язано останнього покинути територію України у термін до 07 грудня 2017 року, тобто позивачу надано одну добу для добровільного залишення країни перебування. Зазначав, що перебування особи під адміністративним арештом унеможливлює виконання вимог про добровільне залишення країни перебування і носить формальний склад.
19. Також відповідач фізично не міг виконати рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки протягом усього строку, який надавався йому для залишення України, був затриманий, що підтверджується протоколом про адміністративне затримання від 06 грудня 2017 року.
20. Суд апеляційної інстанції в своєму рішенні указав, що поміщення іноземців та осіб без громадянства до пунктів тимчасового перебування можливе лише за наявності підстав вважати, що такі особи не мають документа, що дає право на виїзд з України, ухилятимуться від виконання рішення про примусове видворення, перешкоджатимуть проведенню процедури видворення або якщо існує ризик втечі таких осіб, а позивачем доказів на підтвердження зазначених обставин не надано, як і не доведено отримання відповідачем належного роз`яснення правових наслідків невиконання рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства, наявність можливості отримати правову допомогу та оскаржити дане рішення.
21. Щодо посилань відповідача стосовно застосування до нього процедури реадмісії, урегульованої укладеною між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В`єтнам Угодою про реадмісію громадян обох держав, яку ратифіковано Законом України від 03 вересня 2008 року № 359-VI (надалі - Угода), суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність Виконавчого протоколу, передбаченого положеннями статті 7 Угоди, виключає імплементацію положень цієї Угоди, а відтак і її застосування у спірних правовідносинах.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
22. У касаційній скарзі позивач, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, просить скасувати його з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.
23 Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, автор касаційної скарги указав про наявність об`єктивних підстав уважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, не має паспортного документу для перетинання державного кордону України на законних підставах, а тому наявні підстави для затримання і поміщення відповідача до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства та подальшого його видворення з території України.
24. Відповідач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.
V. Джерела права й акти їх застосування
25. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
26. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
27. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.