ПОСТАНОВА
Іменем України
01 квітня 2020 року
Київ
справа №805/4341/17-а
провадження №К/9901/54530/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, за участю третіх осіб - прокурора Донецької області Бондаренка Євгена Вікторовича, заступника прокурора Донецької області Ромаська Віталія Олександровича, про визнання незаконними і скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року, ухваленого у складі головуючого судді Шувалової Т. О., та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Ястребової Л. В., суддів: Компанієць І. Д., Міронової Г. М.
І. Суть спору
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Донецької області, за участю третіх осіб - прокурора Донецької області Бондаренка Євгена Вікторовича, заступника прокурора Донецької області Ромаська Віталія Олександровича, в якому просила:
1.1. визнати незаконними та скасувати накази прокурора Донецької області від 18 серпня 2017 року № 1455 в частині невиплати премії за серпень 2017 року та від 26 вересня 2017 року № 1680-к в частині невиплати премії за вересень 2017 року, спонукати відповідача нарахувати заробітну плату з урахуванням премії та виплатити її;
1.2. відшкодувати за рахунок відповідача моральну шкоду у розмірі 15000,00 гривень.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що вона з 1995 року проходила службу в органах прокуратури та відповідно до наказу Прокуратури Донецької області від 09 листопада 2017 року № 1879-к була звільнена з посади начальника відділу організації представництва управління представництва інтересів громадянина або держави в суді та з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статі 51 Закону України "Про прокуратуру".
2.1. Вказує, що наказами Прокуратури Донецької області від 18 серпня 2017 року № 1455-к та від 26 вересня 2017 року № 1680-к її незаконно позбавлено премії за серпень та вересень 2017 року.
2.2. Стверджує, що нею не здійснювалось протиправних дій, не порушувалась трудова дисципліна, а тому у відповідача були відсутні підстави для позбавлення її премії.
2.3. Крім того, зазначає, що їй спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 15000,00 грн. та обґрунтовує порушенням її законних прав, що призвело до душевних хвилювань та погіршення стану здоров`я.
2.4. Вважаючи позбавлення премій на підставі наказів від 18 серпня 2017 року №1455-к та від 26 вересня 2017 року №1680-к протиправним, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про їх виплату.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Починаючи з 1995 року, ОСОБА_1 проходила службу в органах прокуратури України.
4. Відповідно до наказу Прокуратури Донецької області від 14 квітня 2016 року № 1061-к згідно з пунктом 7 частини першої статті 11, частини четвертої статті 39, підпункту 4 пункту 5-1 Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" старшого радника юстиції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу організації представництва управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури Донецької області.
5. Наказом Генеральної прокуратури України від 06 липня 2017 року № 73ш, відділ, який очолювала позивач ліквідовано, а посада, яку вона обіймала підлягала скороченню.
6. На підставі вищевказаного наказу, а також у відповідності до статті 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) 01 серпня 2017 року попереджено позивача про звільнення її із займаної посади, а також про наслідки, пов`язані з ліквідацією зазначеного структурного підрозділу прокуратури області відповідно до вимог частини третьої статті 16, пункту 9 частини першої 1 статті 51, 60 Закону України "Про прокуратуру".
7. Разом з цим позивача ознайомлено з довідкою про наявність вакантних посад прокурорів та слідчих органів прокуратури Донецької області станом на 01 серпня 2017 року.
8. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не обрала жодної із запропонованих їй посад, тобто не визначилась із подальшим працевлаштуванням, починаючи з 09 серпня 2017 року та до кінця місяця перебувала у відпустці.
9. Натомість, начальником відділу роботи з кадрами прокуратури області подано в. о. прокурора Донецької області рапорт, в якому зазначено, що посада, яку обіймає позивач перебуває за штатом та фактично, вона не виконує обов`язки прокурора (керівництвом управління завдання та особисті доручення за напрямком роботи щодо здійснення представництва їй не можуть надаватися та не надаються, що виключає інтенсивність, складність та напруженість у роботі). На підставі викладеного, начальник відділу роботи з кадрами прокуратури області зазначив, що ОСОБА_1 не може виплачуватись щомісячне преміювання та просив прийняти відповідне рішення щодо скасування позивачу встановленої надбавки за виконання особливо важливої роботи та не виплачувати премії до вирішення питання про її працевлаштування.
10. Так, 18 серпня 2017 року Прокуратурою Донецької області видано наказ № 1455-к про невиплату ОСОБА_1 премії за серпень 2017 року з підстав, передбачених пунктом 1.9 наказу Генерального прокурора України "Про затвердження Положення про преміювання працівників органів прокуратури України" від 18 червня 2015 року № 84.
11. Оскільки протягом вересня місяця позивач також знаходилась у щорічній -відпустці, 26 вересня 2017 року Прокуратурою Донецької області видано наказ №1680-к, у пункті 3 якого зазначено:
не виплачувати премію за вересень 2017 року працівникам органів прокуратури за несвоєчасне або неякісне виконання завдань, погіршення ефективності роботи, порушення трудової дисципліни, за накладення дисциплінарного стягнення, у зв`язку з відстороненням від посади в порядку передбаченому ст.ст. 154-158 КПК України, відстороненням від виконання службових повноважень у порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції", звільненням з роботи, за винятком виходу на пенсію, звільненням за станом здоров`я, відрядженням для роботи у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів, Національної академії прокуратури України чи інших органах у визначених законом випадках, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, у порядку переведення на інше місце роботи, а також у разі застосування оборони, передбачених Законом України "Про очищення влади", зокрема, ОСОБА_1 .
12. 17 жовтня 2017 року позивач звернулась до прокурора Донецької області старшого радника юстиції Бондаренка Є. В. із заявою про надання належним чином завірених копій всіх наказів, якими позивачу зменшено або скасовано виплату премій, надбавок, інших видів стягнень, а також копій наказів, які іншим чином вплинули на розмір її заробітної плати, за результатами розгляду якої 07 листопада 2017 року позивачем отримано витяги з наказів про позбавлення/зменшення премії, зокрема серпень, вересень 2017 року.
13. Наказом Прокуратури Донецької області від 09 листопада 2017 року № 1879-к відповідно до пунктів 3, 7 частини першої, частини другої статті 11, пункту 2 частини другої статті 41, статті 60 Закону України "Про прокуратуру" старшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу організації представництва управління представництва інтересів громадянина або держави в суді Прокуратури Донецької області та з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
14. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, в позові відмовлено.
15. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час прийняття оскаржуваних наказів щодо преміювання ОСОБА_1 враховано, що у період з 09 серпня 2017 року по 31 серпня 2017 року, а також протягом вересня 2017 позивач фактично не працювала у зв`язку з перебуванням у відпустці, тому суд дійшов висновку про правомірність позбавлення позивача премії, враховуючи приписи пункту 1.9 Положення про преміювання працівників органів прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 18 червня 2015 року № 84.
16. Зазначена позиція підтримана Донецьким апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
17. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
18. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доводам позивача та не перевірено їх доказами, порушуючи принципи законності, верховенства права та змагальності адміністративного процесу. Стверджує, що судами не враховано, що 01 серпня 2017 року позивач вийшла з лікарняного та до 08 серпня 2017 року знаходилась на робочому місці, будь-який факт порушення трудової дисципліни з боку позивача відсутній. Крім того фактів невиконання будь-яких вказівок або доручень керівництва, або їх неякісного чи несвоєчасного виконання відповідачем не наведено. Разом з цим вказує на неправомірність позбавлення премії у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, оскільки таке обґрунтування взагалі суперечить нормам діючого законодавства.
18.1. Також вказує на неправомірне застосування пункту 7 Положення про преміювання працівників органів прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 18 червня 2015 року № 84, в якому йдеться мова про невиплату премії при звільненні, оскільки позивача звільнено 09 листопада 2017 року, а відтак застосування вказаного положення у серпні та вересні 2017 року є необґрунтованим. Наголошує, що судами не взято до уваги позбавлення премії за конкретні дії, які перелічені в оскаржуваному наказі, які, як стверджує позивач, не здійснювала.
19. Водночас заступник прокурора Донецької області Ромасько В. О. у запереченні вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
20. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
22. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
23. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
24. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України "Про прокуратуру".