ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2020 року
Київ
справа №826/15115/17
адміністративне провадження №К/9901/61832/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року (судді Шурко О.І., Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі № 826/15115/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У листопаді 2017 року позивачка звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві (далі - ГУ ДМС України в м. Києві; відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення від 05 жовтня 2017 року про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 та її дітям - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Позов обґрунтований тим, що спірним рішенням від 05 жовтня 2017 року відповідач скасував рішення ГУ ДМС України у м. Києві від 13 листопада 2014 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 та її дітям - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Таке рішення відповідач прийняв на підставі листів прокуратури м. Києва, в яких містилася інформації про отримання ОСОБА_1 паспорт громадянина України внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей. На думку позивачки, рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 05 жовтня 2017 року є протиправним, оскільки вирок суду, який би підтверджував факт підробки поданих нею документів, відсутній.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 21 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задовольнив у повному обсязі.
Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що листи прокуратури м. Києва від 21 червня 2017 року № 04/2/4/1-179-17 та від 07 липня 2017 року № 04/2/4/1-179-17 не є належними та достовірними доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не підтверджують факт підроблення документів чи надання неправдивих відомостей позивачем, що надало їй право набути громадянства України за територіальним походженням. З огляду на те, що триває досудове розслідування та факт подання позивачем фальшивих документів для оформлення громадянства України не доведено у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку, що рішення від 05 жовтня 2017 року про скасування громадянства України є протиправним, оскільки є передчасним, а відтак, підлягає скасуванню.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 06 вересня 2018 року скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року та прийняв нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд керувався тим, що згідно з пунктом 28 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, єдиною підставою для отримання громадянства відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" є саме документ, який підтверджує факт народження діда позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . У той же час, прокуратурою м. Києва та Святошинським у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану та в подальшому Державним архівом м. Києва такий факт спростовано, а саме, витяг від 16 жовтня 2014 року № 00077542126 не видавався та відомостей про народження ОСОБА_4 в м. Києві не виявлено.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
На постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що виходячи зі змісту статті 21 Закону України "Про громадянство України" юридичними фактами, які можуть обумовлювати скасування рішення про оформлення набуття громадянства України можуть бути: обман внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей; обман внаслідок подання фальшивих документів; приховування будь-якого суттєвого факту. У спірному рішення відповідач у якості підстави скасування рішення про набуття ОСОБА_1 та її дітьми громадянства України вказав "інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України". Однак, жодних належних доказів, як-то вирок суду, які б підтверджували такий висновок міграційного органу, відповідачем не надано. Суд апеляційної інстанції, констатуючи те, що витяг від 16 жовтня 2014 року № 00077542126 не видавався, визнав підробку вказаного документу. Проте суд не врахував, що констатовані ним обставини не можуть бути встановлені судом у порядку адміністративного судочинства, а можуть бути підтверджені лише вироком суду.
Скаржник зазначає, що необхідність надання належних та допустимих доказів, яка була проігнорована судом апеляційної інстанції, обумовлюється ще й тим, що скасування рішення про набуття громадянства України впливає не лише на приватне життя позивачки, але й на її дітей, які за період проживання в Україні стали школярами та мають друзів. З огляду на серйозні наслідки, які проявлятимуться у необхідності ОСОБА_1 покинути територію України та розірвати існуючі соціальні зв`язки, прийняття спірного рішення відповідачем не може бути результатом його довільної констатації наявності чи відсутності певних фактів, а повинно бути підкріплено достовірними доказами.
Позивачка вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, яке скасовано судом апеляційної інстанції за відсутності правових підстав.
Ухвалою від 20 вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У відзиві на касаційну скаргу представник ГУ ДМС України в м. Києві просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції від 06 вересня 20188 року залишити без змін. Зазначає, що обставини та відомості, які містяться в листі прокуратури м. Києва та підтверджені компетентними органами, а саме Святошинським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану та Державним архівом м. Києва, є підставою для скасування набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 та її дітям. Рішення, оформлене у вигляді подання, прийнято ГУ ДМС України в м. Києві на підставі отриманої у встановленому законом порядку інформації, за змістом якої встановлено, що позивачка шляхом обману, внаслідок подання неправдивих відомостей була зареєстрована громадянкою України.
05 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 04 червня 2019 року № 597/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Ухвалою від 30 березня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 , громадянка Російської Федерації, для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням звернулася до сектору громадянства Шевченківського РВ ГУ ДМС в м. Києві із заявою від 24 жовтня 2014 року № 1245/2014. Одночасно з цим, просила оформити набуття громадянства України за територіальним походженням своїм неповнолітнім дітям: ОСОБА_2, ОСОБА_3, які також є громадянами Російської Федерації. До поданої заяви було долучено копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 16 жовтня 2014 року № 00077542136 про державну реєстрацію народження діда позивачки, в якому зазначено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився у м. Києві, Україна.
За результатом розгляду поданих документів ГУ ДМС України в м. Києві було прийнято рішення від 13 листопада 2014 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Шевченківським РВ ГУ ДМС в м. Києві 03 грудня 2014 року позивачку документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 . Крім того, ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей документовано паспортами громадянина України для виїзду за кордон.
Листом прокуратури міста Києва від 21 червня 2017 року № 04/2/4/1-179-17 відповідача було повідомлено, що слідчим управління Головного управління Національно поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_1 . В ході досудового розслідування встановлено, що Святошинським районним у м. Києві відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві не видавався витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 16 жовтня 2014 року № 00077542136. Актові записи про народження ОСОБА_4 в указаному Реєстрі відсутні. З огляду на це відповідача поінформовано, що громадянку ОСОБА_1 шляхом обману, внаслідок подання нею підроблених документів, які посвідчували країну народження її діда - ОСОБА_4, зареєстровано громадянкою України та отримано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, що є підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону України "Про громадянство України". Отже, виникла необхідність у вирішенні питання щодо скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та її неповнолітніх дітей.
Листом прокуратури міста Києва від 07 липня 2017 року № 04/2/4-1-179-17 на адресу ГУ ДМС України у м. Києві направлено завірені копії справ про набуття громадянства осіб, зокрема, ОСОБА_1, оскільки оригінали направлено для проведення експертиз у кримінальному провадженні.
Завідуючим сектору громадянства Шевченківського РВ ГУ ДМС України у м. Києві 03 жовтня 2017 року сформовано подання № 26/2017 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 .
Рішенням відповідача від 05 жовтня 2017 року скасовано рішення ГУ ДМС України у м. Києві від 13 листопада 2014 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3, у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто шляхом обману, унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, а саме інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України, або приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України відповідно до статті 8 Закону України "Про громадянство України" (листи прокуратури міста Києва від 21 червня 2017 року № 04/2/4/1-179-17 з додатками, від 07 липня 2017 року № 04/2/4/1-179-17).
Листом Державного архіву м. Києва від 24 січня 2018 року № 068/02-12/167 повідомлено, що за даними покажчика про народження громадян у м. Києві, складеного працівниками архіву на підставі документів фонду Р-1654 "Відділи реєстрації актів цивільного стану м. Києва" за 1920-1936 роки, відомостей про народження громадянина ОСОБА_4 не виявлено.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначені в статті 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.