ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
31 березня 2020 року
справа №0740/983/18
адміністративне провадження №К/9901/6437/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.,
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у складі суддів Старунського Д. М., Большакової О. О., Качмара В. Я.
у справі №0740/983/18
за позовом Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до Головного управління ДФС в Закарпатській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна фіскальна служба України
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
17.09.2018 Дочірнє підприємство "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Закарпатській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2018 №0004391600, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 15021933,71 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржене в апеляційному порядку.
29.01.2020 представник позивача подав заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/236/19 за його позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області від 22.03.2018 №505, на підставі якого проведена перевірка Товариства, висновки якої покладені в основу застосування штрафу спірним податковим повідомленням-рішенням у цій справі (№0740/983/18).
Товариство в заяві наголошує на тому, що задоволення судом позову по справі №260/236/19 призведе до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а отже і до протиправності рішень, прийнятих на підставі такої перевірки, вважає наявними підстави для зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
30.01.2020 ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву представник Товариства задоволено, зупинене провадження у справі №0740/983/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №260/236/19.
Суд апеляційної інстанції вирішуючи питання про зупинення провадження у справі виходив з того, що можливість вирішення позовних вимог Товариства про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2018 №0004391600 у рамках даної справи нерозривно пов`язана із вирішенням Закарпатським окружним адміністративним судом справи №260/236/20, предметом якої є правомірність винесення наказу від 22.03.2018 №505 про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства, на підставі якої винесено і вищевказане податкове повідомлення-рішення.
Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, зокрема статей 308, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати цю ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В касаційній скарзі відповідач зазначає, що Товариство звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, при цьому ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач не просив визнати неправомірним наказ від 22.03.2018 № 505 про проведення документальної планової виїзної перевірки, не наводив жодних мотивів щодо неправомірності цього наказу, тому судом першої інстанції цей наказ не досліджувався. Податковий орган наголошує, що підставою позовної заяви було те, що акт перевірки від 05.06.2018 №639/07-16-14-01/31179046 не містить системного аналізу видів господарських операцій та джерел фінансування, а відтак перевіркою не встановлено дату виникнення податкового зобов`язання за кожною господарською операцією, за цих обставин, позивач вважає протиправним покладення на нього відповідальності за порушення щодо якого достовірно не встановлено всі необхідні його складові елементи, та які не підтверджені документально.
Податковий орган додатково звернув увагу в касаційній скарзі на правову позицію Верховного Суду (без зазначення номера справи і дати рішення), відповідно до якої наказ на проведення перевірки як акт індивідуальної дії втрачає силу фактом його застосування, а тому його оскарження не є належним способом захисту права платника податків, оскільки його скасування не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки. Питання правомірності призначення та проведення перевірки можуть бути предметом доказування у адміністративній справі про оскарження цього рішення, якщо платник податків буде посилатися на ці обставини як на підставу позову.
10.03.2020 ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою відповідача, справу №0740/983/18 витребувано з суду апеляційної інстанції.
25.03.2020 відокремлені матеріали справи №0740/983/18 надійшли на адресу Верховного Суду.
26.03.2020 позивач надав відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.