Постанова
31 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 1-652/11
провадження № 51-857ск20
Суддя Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду Єремейчук С. В., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2017 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 15 січня 2020 року,
в с т а н о в и в:
У лютому 2020 року засудженим подавалася касаційна скарга на вказані судові рішення.
Постановою судді від 02 березня 2020 року відмовлено засудженому ОСОБА_1 у витребуванні справи із зазначенням підстав відмови.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 388 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року) року засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з повторною касаційною скаргою.
Однак, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки за своїм змістом є майже аналогічною поданій касаційній скарзі вперше, а отже засудженим не виконано всі вимоги постанови судді від 02 березня 2020 року і відповідно до ч. 2 ст. 387 КПК 1960 року її зміст не відповідає вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК 1960 року, зокрема: касаційна скарга не містить конкретних вказівок на те, в чому саме полягає незаконність вироку та ухвали згідно з вимогами ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року і доводи на обґрунтування цього. Засуджений фактично оскаржує однобічність та неповноту судового розгляду, вважає висновки судів такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, що відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року не є підставою для скасування або зміни судових рішень.