Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 711/4218/15-к
провадження № 51-6349 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Луганського Ю. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю. В.,
прокурора Фіцая П. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Цапка А. А. на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2017 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1, у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015250000000082, виправданого
ОСОБА_1 ,громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сміла Черкаської області, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), з вищою освітою, несудимого, інваліда 2 групи, який працює адвокатом, зареєстрованого в АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 КК, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 364 КК, та виправдано його у зв`язку з відсутністю в діянні складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК. Визнано ОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 366 та ч.2 ст. 372 КК, та виправдано його за недоведеністю вчинення ним злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 і ч.2 ст. 372 КК.
Згідно з вироком ОСОБА_1 обвинувачується органом досудового розслідування в тому, що він, працюючи відповідно до наказу прокурора Черкаської області від 13 травня 2013 року на посаді заступника прокурора міста Черкаси Черкаської області, будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, 24 січня 2014 року близько 9 год, отримавши в приміщенні прокуратури міста Черкаси Черкаської області, розташованому в місті Черкаси по вул. Б. Хмельницького, 60, повідомлення слідчих Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області про затримання осіб за підозрою у вчиненні блокування будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади та активній участі в масових заворушеннях, у тому числі і повідомлення прокурора ОСОБА_8, слідчих ОСОБА_10 та ОСОБА_22 про затримання ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, прибув до свого службового кабінету, де ознайомився із матеріалами кримінального провадження № 12014250040000308.
Оцінивши зібрані докази, достовірно знаючи про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави, передбачені ч. 1 ст. 276 КПК України, необхідні для повідомлення про підозру ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а вказані особи затримані всупереч вимогам ч. 1 ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, і достатніх доказів для повідомлення їм про підозру немає, ОСОБА_1, користуючись повноваженнями прокурора у кримінальному процесі, не вжив передбачених законом заходів до перевірки правомірності затримання ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, поновлення їх конституційних прав і негайного звільнення з- під варти, ОСОБА_1 погодився виконати незаконну вказівку керівників правоохоронних органів про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції "Євромайдан" до кримінальної відповідальності та штучне створення доказів для обрання їм запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
ОСОБА_1 24 січня 2014 року близько 15 год., знаходячись у приміщенні прокуратури за вказаною адресою, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа керівництва правоохоронних органів у вигляді усунення перешкод з боку мітингувальників, використовуючи своє службове становище як прокурора всупереч інтересам служби, за відсутності законних, достатніх і допустимих доказів вини ОСОБА_2 і ОСОБА_4, достовірно знаючи про те, що у повідомлення про підозру останнім внесені завідомо неправдиві відомості, які не відповідали матеріалам кримінального провадження та зібраним доказам, у порушення вимог ст. 36, 276, 277, 278 КПК погодив письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 і ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК.
Погоджуючи вказані повідомлення про підозру, у які були внесені завідомо неправдиві відомості про вчинення злочину, прокурор ОСОБА_1 . чітко усвідомлював, що притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб за вчинення закінчених складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.
ОСОБА_1 , продовжуючи свої умисні злочині дії, направлені на завідомо незаконне притягнення учасників мирних масових акцій протесту до кримінальної відповідальності та завідомо незаконне обрання відносно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, знаходячись у службовому кабінеті прокуратури за вказаною адресою як процесуальний керівник ознайомився із матеріалами кримінального провадження №12014250040000308, та підготовленими клопотаннями про застосування запобіжних заходів щодо них у вигляді тримання під вартою.
Ознайомившись та оцінивши зібрані докази, достовірно знаючи про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави, передбачені ч. 1 ст. 276 КПК України, необхідні для повідомлення про підозру ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а вказані особи затримані всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, і достатніх доказів для підозри вказаних осіб немає, а також відсутні підстави та ризики, передбачені ст. 177 КПК України для обрання затриманим запобіжного заходу, ОСОБА_1, користуючись повноваженнями прокурора у кримінальному процесі, не вжив передбачених законом заходів до перевірки правомірності затримання ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, поновлення їх конституційних прав і негайного звільнення з під варти.
Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_1 25 січня 2014 року, знаходячись у приміщенні прокуратури за вказаною адресою, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа керівництва правоохоронних органів у вигляді усунення перешкод з боку мітингувальників, використовуючи своє службове становище як прокурора всупереч інтересам служби, в порушення вимог ст.ст. 36, 177, 178, 183, 194 КПК, за відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у організації та вчиненні масових заворушень, блокуванні будівлі Черкаської обласної державної адміністрації, а також усвідомлюючи, що ризики, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 можуть здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні, тобто відсутні підстави для застосування виняткового запобіжного заходу, погодив клопотання про обрання завідомо невинним підозрюваним ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, підписавши їх і завіривши печаткою прокуратури міста Черкаси Черкаської області. 25 січня 2014 року, доводячи до кінця злочинний намір, спрямований на обрання завідомо невинним ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності підстав, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, ОСОБА_1 та слідчі передали клопотання із додатками на розгляд до Соснівського районного суду Черкаської області.
При цьому заступник прокурора міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_1 достовірно знав, що у клопотаннях про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 слідчими внесені завідомо неправдиві відомості щодо обставин вчиненого злочину, які не відповідали матеріалам кримінального провадження та зібраним доказам. У клопотання були внесені недостовірні відомості про те, що вина підозрюваних повністю доведена зібраними у кримінальному провадженні доказами, він може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки не має постійного місця проживання в місті Черкаси, може впливати на свідків, може вчинити інше правопорушення, безпосередньо підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів. Погодившись із викладеними обставинами, ОСОБА_1 з метою обрання завідомо незаконного запобіжного заходу - тримання під вартою, за відсутності підстав для цього, підписав клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 із внесеними завідомо неправдивими відомостями, надавши їм статусу офіційного документу, які засвідчують факт, що має юридичне значення і є необхідною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання
Унаслідок вказаних дій ОСОБА_1 потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які незаконно трималися під вартою, завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам останніх, що передбачені та гарантовані ст.ст. 3, 19, 29, 59, 63 Конституції України. Вказані події знайшли широке висвітлення у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, в мережі Інтернет, набули широкого резонансу, викликали глибоке обурення громадян України та міжнародної спільноти, що призвело до підриву авторитету та престижу усієї системи судових і правоохоронних органів України загалом.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані як злочини, передбачені, ч. 1 ст. 364 КК - зловживання службовою особою владою та службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам; ч. 1 ст. 366 КК як службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; ч. 2 ст. 372 КК як притягнення завідомо невинних до кримінальної відповідальності, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину, а також поєднане з іншою фальсифікацією.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2017 року відносно ОСОБА_1 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2017 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор зазначає, що суд першої інстанції побудував виправдовувальний вирок щодо ОСОБА_1 на суперечливих, достатньо не перевірних доказах, яким не надав належної правової оцінки, а також у вироку не вказав конкретно чому взяв до уваги одні докази та відкинув інші. Суд у порушення вимог ст. 374 КПК в обґрунтування рішення про необхідність виправдання ОСОБА_1 поклав показання обвинуваченого та свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, залишивши поза увагою те, що показання зазначених свідків необхідно оцінювати критично, як спосіб захисту. Суд першої інстанції, на думку прокурора, не дав належної оцінки показанням потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про те, що вони не брали участі в акції протесту. Залишив поза увагою дані відеозапису камер спостереження з кафе-бару " Клюб Нічка ", на якому зафіксовано час перебування там потерпілих до 23 год 45 хв 23 січня 2014 року. Не врахував дані протоколів затримання, матеріалів щодо обрання запобіжного заходу та обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 .
Крім того, на думку прокурора, суд вийшов за межі наданих йому повноважень та безпідставно надав оцінку обґрунтованості та відповідності вимогам КПК постанов прокурора про закриття кримінальних проваджень стосовно потерпілих. Суд першої та апеляційної інстанцій упереджено підійшли до оцінки рішень слідчих суддів про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції, на переконання прокурора, упереджено підійшов до оцінки показань свідків - колишніх працівників батальйону патрульної служби УМВС України в Черкаській області, не долучивши до матеріалів провадження рапорти, про які вказували колишні працівники БПС. Поза увагою суду, на думку прокурора, залишились достовірні дані, надані прокурором як доказ обвинувачення про те, що після завершення акції протесту 24 січня 2014 року було проведено 19 оглядів місця події і в жодному з них доказів, які б вказували на причетність потерпілих до злочину, не знайдено, як і на те, що на потерпілих не вказував жоден очевидець, свідок чи потерпілий як на осіб, які вчинили злочин.