Постанова
Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа № 204/1444/17
провадження № 61-14830св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
Позовна заява мотивована тим, що вона є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5, шлюб між якими був розірваний.
Квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на праві власності належала ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач за первісним позовом, як спадкоємець першої черги за законом, 16 вересня 2016 року звернулася до Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та пізніше - із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_4, проте їй було відмовлено у вчиненні такої нотаріальної дії, оскільки нею не надано оригінали правовстановлюючих документів на квартиру, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначає, що надати зазначені документи позивач не має можливості через їх відсутність у неї. Враховуючи вищевикладене, позивач вимушена звернутися до суду із цим позовом.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа якої складає 43,7 кв. м, житлова - 30 кв. м.
У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа: Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що вона є сестрою померлого ОСОБА_4, та 17 січня 2017 року нотаріусом, внаслідок наявності спадкоємця першої черги, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
ОСОБА_2 вважає, що вона із позивачем за первісним позовом мають рівні права щодо спадкування, оскільки увесь час вона підтримувала брата - ОСОБА_4 та надавала йому допомогу. Зазначає, що, будучи самотнім чоловіком, він постійно потребував підтримки зі сторони рідних, яку вона йому надавала - як матеріальну, так і психологічну. Крім того, вона забезпечувала його необхідними ліками, привозила їжу та одяг, доглядала за квартирою, сплачувала комунальні послуги.
На підставі викладеного ОСОБА_2 просила визнати за нею право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на Ѕ частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2018 року (у складі судді Книш А. В.) первісній позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину на квартири АДРЕСА_2 .
У задоволені решти первісних позовних вимог відмовлено.
Зустрічну позовну заяву задоволено частково.
Надано ОСОБА_2 право на спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 разом зі спадкоємцем першої черги ОСОБА_1 .
У задоволені решти зустрічних позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, яка у встановлені законом строки прийняла спадщину, але не може реалізувати свої спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину. При цьому єдиним ефективним способом реалізації її права є визнання за нею права власності на таке спадкове майно.
Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу опікувалася ОСОБА_4 та надавала йому матеріальну та іншу допомогу (забезпечувала харчуванням, перевезенням, підтримкою, відвідувала в лікарні, залучала свого чоловіка до надання спадкодавцю допомоги).
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано.
В задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 обрала невірний спосіб захисту свого порушеного права. Якщо ОСОБА_2 не надає правовстановлюючі документи, то способом захисту порушеного права є витребування таких документів, а не визнання права власності на спадкове майно.
Зазначив, що позивач за первісним позовом не позбавлена права звернутися до суду з позовом про зобов`язання відповідача передати правовстановлюючі документи.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_2 не довела відповідними засобами доказування наявність вказаних юридичних фактів у їх сукупності, а саме: не підтверджено факту безпорадного стану ОСОБА_4 та його потреби в сторонньому догляді.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.
На думку позивача за зустрічним позовом, ОСОБА_2 має право на зміну черговості спадкування з підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просила касаційну скаргу залишити без задоволення, оскільки доводи скарги є необґрунтованими та недоведеними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
27 вересня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_6, яка після укладення шлюбу змінила своє прізвище на " ОСОБА_7 ", є донькою ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_4
ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 01 грудня 1997 року, виданого Державним житлово-комунальним підприємством "Південне", належала квартира АДРЕСА_2 ).
ОСОБА_4 знаходився на обліку в Правобережному ОУПФУ Красногвардійського району та отримував щомісячно з червня 2015 року до червня 2016 року пенсію за віком при неповному пільговому стажі у розмірі 1 226,83 грн, а також працював електрогазозварником 5р в Комунальному підприємстві "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпровської міської ради з 01 січня 2015 року до 12 червня 2016 року, де за даний період отримав дохід у сукупному розмірі 91 325,83 грн.
З 29 березня 2016 року до 12 червня 2016 року ОСОБА_4 перебував на лікарняному.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
16 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_4
09 грудня 2016 року ОСОБА_2 також звернулася до нотаріуса Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого брата ОСОБА_4 .
Постановою державного нотаріуса Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори від 17 січня 2017 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на ім`я сестри на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, через наявність спадкоємця першої черги до майна спадкодавця.