ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2020 року
м. Київ
справа № 756/16050/17
провадження № 51-2039км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Григор`євої І. В., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Запорожцева В. В.,
прокурора Шевченко О. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Запорожцева В. В. на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 січня 2019 року у кримінальному провадженні № 12017100050009286 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Києва,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 5 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Районний суд встановив, що ОСОБА_1 06 жовтня 2017 року приблизно о 21:30 на вулиці в м. Києві знайшов (придбав) поліетиленовий крафт-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, яка є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетаміном, масою 0,390 гр. та почав зберігати її при собі без мети збуту. Цього ж дня ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції і вказану психотропну речовину вилучено.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 січня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вказаний вирок на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Запорожцев В. В. просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді.
Захисник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження. Зазначає, що усупереч вимог ст. 404 КПК цей суд доводів апеляційної скарги засудженого не перевірив, допущені судом першої інстанції порушення не усунув і своє рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження належним чином не мотивував.
Обґрунтовуючи свої вимоги захисник стверджує, що суд першої інстанції не перевірив у справі жодних доказів, показань свідків, висновків експертиз, які були зібрані під час досудового розслідування та користуючись юридичною недосвідченістю та необізнаністю ОСОБА_1, у порушення статей 7, 8, 9, 23 та 94 КПК розглянув провадження у скороченому порядку.
З огляду на це захисник вважає, що оспорюване рішення не відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК.
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
Захисник Запорожцев В. В. та засуджений ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу.
Прокурор виступила проти задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
За правилами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.