Постанова
Іменем України
26 березня 2020 року
м. Київ
справа № 760/5112/15-ц
провадження № 61-12958св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року у складі судді Шереметьєвої Л. А. та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви та рішень судів
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про визнання дій неправомірними.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона 06 жовтня 2012 року подала до АТ КБ "ПриватБанк" анкету-заяву на приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, у якій зазначено бажаний кредитний ліміт за платіжною картою "Універсальна"/Gold: "0". Після укладення договору будь-яких дій щодо збільшення кредитного ліміту вона не вчиняла, проте 05 травня 2014 року банком здійснено операцію "Службова операція згідно зі службовою запискою 6699610 проведення (дебетна частина) списання з карти", якою з її рахунку списані кошти у сумі 147 519,20 грн, на яку одночасно банк нарахував відсотки, пеню і штраф.
Позивач зазначала, що підстав списувати кошти з її рахунку, як клієнта, банк не мав права, а зарахування списаних з її рахунку коштів як кредитного боргу є неправомірним та суперечить статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Положенню про організацію операційної діяльності в банках України, статтям 1071, 1073 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Із урахуванням наведених обставин, позивач просила суд визнати неправомірними дії АТ КБ "ПриватБанк" щодо списання 05 травня 2014 року з її карткового рахунку коштів у сумі 147 519,20 грн, а також щодо нарахування відсотків, пені і штрафів на списану суму 147 519,20 грн згідно зі службовою запискою № 6688610 за договором від 06 жовтня 2012 року, укладеним між нею та банком.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії АТ КБ "ПриватБанк" щодо списання 05 травня 2014 року коштів у сумі 147 519,20 грн відповідно до службової записки № 6688610 за договором від 06 жовтня 2012 року, укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 . Визнано неправомірними дії АТ КБ "ПриватБанк" щодо нарахування відсотків, пені та штрафів на списану 05 травня 2014 року суму 147 519,20 грн відповідно до службової записки № 6688610 за договором від 06 жовтня 2012 року, укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року залишено без змін.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач не надав належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність списанння банком коштів з карткового рахунку позивача, як і не дав достатніх і допустимих доказів про технічний збій у веб-інтерфейсі Liqpay, що призвело до вчинення подвійної транзакції і як наслідок неправомірного набуття позивачем коштів і виникнення у неї заборгованості перед банком.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У липні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач здійснив правомірне списання коштів з рахунку позивача у зв`язку з набуттям останньою цих коштів без достатніх правових підстав, а саме через технічний збій у веб-інтерфейсі Liqpay. З огляду на безпідставність набуття позивачем цих коштів відповідач законно нарахував на них відсотки, пеню та штрафи на загальну суму 92 936,38 грн.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" не підлягає задоволенню із таких підстав.
Встановлені судами обставини
06 жовтня 2012 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений договір про надання банківських послуг, який включає анкету-заяву позичальника, "Умови та правила надання банківських послуг", "Правила користування платіжною карткою", а також "Тарифи банку", у якій зазначено бажаний кредитний ліміт за платіжною картою "Універсальна"/Gold: "0".
ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні зазначили, що після написання анкети-заяви кредитні кошти позивачу не видавалися і кредитний ліміт на картці відсутній.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував, що банк заходів щодо надання кредитних коштів відповідно до умов укладеного із позивачем договору, в якому зазначено кредитний ліміт "0", не вчиняв.
ОСОБА_1 заборгованості перед АТ КБ "ПриватБанк" не мала, що підтверджується наданим банком розрахунком заборгованості, з якого вбачається відсутність будь-якого руху коштів за рахунком ОСОБА_1 до 05 травня 2014 року, а також наданною виспискою за рахунком ОСОБА_1
05 травня 2014 року на рахунок ОСОБА_1 надійшли грошові кошти у розмірі 147 519,20 грн, що підтверджується розрахунком боргу.
Згідно з наданих у судовому засіданні пояснень свідка ОСОБА_2 ним переведено кошти з особистого рахунку на картку позивача, будь-яких протизаконних дій з коштами з картки він не вчиняв, як і не вчиняв дублюючих транзакцій.
Відповідно до виписок за особовим рахунком ОСОБА_1 банк 05 травня 2014 року здійснив операцію "Службова операція згідно зі службовою запискою 6699610 проведення (дебетна частина) списання з карти" та списав з її рахунку кошти у сумі 147 519,20 грн.
На списані кошти у розмірі 147 519,20 грн АТ КБ "ПриватБанк" станом на 31 січня 2015 року нараховано заборгованість за відсотками у розмірі 80 596,66 грн, 413,26 грн - пені та комісії, 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 11 426,46 грн - штраф (процентна частина), а всього - 92 936,38 грн.