Постанова
Іменем України
31 березня 2020 року
м. Київ
справа № 235/5673/18
провадження № 61-19035св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 червня 2019 року у складі судді Клікунової А. С. та постанову Донецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Азевича В. Б., Тимченко О. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку (далі - АТ КБ) "ПриватБанк" про стягнення відсотків за депозитним договором та захист прав споживачів.
Позовна заява мотивована тим, що 17 травня 2011 року між нею та АТ КБ "ПриватБанк" укладено договір банківського вкладу, умовами якого сторонами передбачено, що нею передано, а відповідачем прийнято грошові кошти у сумі 1 058,31 доларів США на строк 12 місяців строком до 17 травня 2012 року, зі сплатою процентної ставки по вкладу 8,5 % річних із щомісячним нарахуванням відсотків.
Дія вказаного договору неодноразово автоматично продовжувалася, в останній раз 26 травня 2016 року. 13 червня 2016 року АТ КБ "ПриватБанк" здійснено списання з її депозитного рахунку суми банківського вкладу у розмірі 1 686,57 доларів США та нарахованих процентів - 433,33 доларів США.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 березня 2017 року такі дії банку визнано неправомірними та стягнуто з відповідача та її користь грошові кошти у сумі 2 119,90 доларів США, при цьому за прострочення обов`язку повернення вкладу у порядку частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" також стягнуто пеню у сумі 1 589,93 доларів США. Вказане рішення місцевого суду змінено рішенням Апеляційного суду Донецької області в частині розміру стягнутої пені, суму якої визначено в гривневому еквіваленті розміром 42 062,96 грн.
Проте, АТ КБ "ПриватБанк" не повернуло їй банківський вклад та продовжило користування грошовими коштами у сумі 2 119,90 доларів США. За таких обставин, вважала, що має право на отримання процентів (8,5 % річних) згідно з умовами договору банківського вкладу, які за її розрахунком за період з 15 вересня 2017 року до 05 вересня 2018 року складають 139,43 доларів США. Крім того, вважає, що має право на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" на стягнення пені у розмірі 3 % вартості за кожен день прострочення, як споживач фінансової послуги, умови надання якої порушено виконавцем АТ КБ "ПриватБанк" на 355 днів відповідно до вказаного спірного періоду, що дорівнює 2 265,62 доларів США.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на свою користь вказані розміри процентів та пені
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що строк дії договору депозитного вкладу закінчено на вимогу позивача, тому право вимагати нараховувати відсотки за договором та пеню припинилося. Між сторонами виникли правовідносини щодо невиконання рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про припинення дії договору депозитного вкладу, оскільки коштів за ним банк не виплатив, а його умовами передбачено припинення договору після виплати клієнту всієї суми.
Так само, вважає, що оскільки грошові кошти за договором не повернуті, то вона має право на отримання пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", враховуючи що договір не припинився.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому вказує, що її доводи є необґрунтованими, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення в силі.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.