Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 2-612/2008
провадження № 61-37344св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
відповідач - Територіальна громада в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області,
треті особи: Запорізька районна державна нотаріальна контора, Орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації",
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2008 року у складі судді Громової І. Б. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Кухар С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку та господарських споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, інших спадкоємців за законом першої черги немає.
Після відкриття спадщини вона у встановлений законом строк не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не зберігся правовстановлюючий документ на спадковий будинок.
Указувала на те, що вона фактично прийняла спадщину, оскільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини періодично мешкала, користувалася спадковим майном та зберігала його.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила встановити факт прийняття нею спадщини, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок та господарські споруди, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок та господарські споруди, а саме: житловий будинок літ. А, погріб під літ. А - літ. пг, ґанок до літ. А, ґанок до А, сарай літ. Б, вбиральня літ. В, паркан № 2, колодязь № 1, хвіртки № 3, басейн № 4, ворота № 5, хвіртки № 6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач фактично прийняла спадщину шляхом управління спадковим майном, а саме будинком з господарськими спорудами АДРЕСА_1, який належав спадкодавцю, що підтверджується технічним паспортом на будинок. Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилася і ніхто зі спадкоємців не звертався до нотаріальної контори.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4, яка не брала участі у справі, у листопаді 2017 року подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2018 року залучено як правонаступників позивача ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.
Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно.
У решті рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності та відмовляючи у задоволенні цих вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять доказів того, чи належав за життя ОСОБА_5 спірний житловий будинок на праві власності, а надана копія технічного паспорта на житловий будинок не є підтвердженням права власності. Також апеляційний суд дійшов висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про встановлення факту прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У червні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення в частині встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права в частині встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції у своїй постанові не навів мотивів, із яких залишив рішення суду першої інстанції без змін у частині встановлення факту прийняття спадщини. При цьому суд апеляційної інстанції не врахував, що позивач не довела належними та допустимими доказами факт прийняття нею спадщини, не проживала та не була зареєстрована зі спадкодавцем під час відкриття спадщини. Також матеріали справи не містять доказів того, що позивач зверталась до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право власності у порядку спадкування, а також відмови нотаріуса у задоволенні такої заяви.
Судові рішення в частині вирішення позовних вимог про визнання права власності не оскаржуються, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2008 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2018 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Заявником у встановлений судом строк зазначені недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина.
Згідно з копією технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 власником зазначеного будинку є ОСОБА_5 .
ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця та спадкоємцем першої черги.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась.
Правовстановлюючі документи на спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 не збереглися.
Згідно з довідкою Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 12 березня 2008 року, ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 шляхом управління спадковим майном: виконувала поточний ремонт будинку, обробляла присадибну ділянку та тримала у порядку подвір`я і всю садибу по АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.