Постанова
Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа № 385/1376/16-ц
провадження № 61-20805св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Могильненська сільська рада, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Кіселика С. А., Голованя А. М., Єгорової С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Могильненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (далі - Могильненська сільська рада), ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень, скасування запису про право власності.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що рішенням Могильненської сільської ради від 15 листопада 2004 року № 59 їй надано у користування земельну ділянку площею 0,12 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 . У грудні 2015 року нею подано заяву про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, якою вона фактично користується, у власність для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням сесії Могильненської сільської ради від 19 лютого 2016 року № 66 "Про розгляд заяви на надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою ОСОБА_1 " їй відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою.
Постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2016 року у справі № 385/315/16-а, рішення сесії Могильненської сільської ради від 19 лютого 2016 року № 66 визнано незаконним та скасовано, а Могильненську сільську раду зобов`язано розглянути її заяву та прийняти рішення, яким надати дозвіл на розробку проекту землеустрою площею 0,12 га на АДРЕСА_1 . На виконання постанови суду, рішенням Могильненської сільської ради від 15 червня 2016 року № 104 їй надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою з метою подальшого оформлення у приватну власність вказаної земельної ділянки площею 0,12 га. Проте під час погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відділом Держгеокадастру у Гайворонському районі Кіровоградської області з`ясувалось, що на земельну ділянку уже зареєстроване речове право у державному реєстрі прав за ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим її право користування земельною ділянкою площею 0,12 га на АДРЕСА_1, у визначеному законом порядку не припинено, а прийняті рішення Могильненської сільської ради від 30 грудня 2015 року № 50 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою ОСОБА_2 щодо встановлення меж земельної ділянки за рахунок спірної земельної ділянки та рішення Могильненської сільської ради від 20 квітня 2016 року № 98 про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,3050 га, у тому числі присадибної земельної ділянки площею 0,2500 га, земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва площею 0,0550 га свідчать про фактичне вилучення в односторонньому порядку спірної земельної ділянки у належного землекористувача.
10 травня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Центру надання адміністративних послуг Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області з метою державної реєстрації права власності на земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва площею 0,0550 га та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га. Як на підставу реєстрації нею надано рішення Могильненської сільської ради від 20 квітня 2016 року № 98.
11 травня 2016 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області прийняті рішення №№ 29550451, 29551053 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і внесено записи до Реєстру та зареєстровано право власності за №№ 14455565, 14456128 на земельні ділянки для індивідуального садівництва та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за ОСОБА_2 .
Посилаючись на викладене, позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення четвертої сесії сьомого скликання Могильненської сільської ради від 30 грудня 2015 року № 50 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою ОСОБА_2 щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за її фактичним користуванням площею 0,3050 га на АДРЕСА_2 ; визнати незаконним та скасувати рішення восьмої сесії сьомого скликання Могильненської сільської ради від 20 квітня 2016 року № 98 про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,3050 га, у тому числі присадибної земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3521183600:51:000:0382, земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва площею 0,0550 га, кадастровий номер 3521183600:51:000:0383; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 травня 2016 року, індексний номер № 29550451, про проведення державної реєстрації права власності земельної ділянки площею 0,0550 га для індивідуального садівництва, розташованої на АДРЕСА_2, за ОСОБА_2, та запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 14455565; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 29551053 від 11 травня 2016 року про проведення державної реєстрації права власності земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої на АДРЕСА_2, за ОСОБА_2, та запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 14456128.
Суди неодноразово розглядали цю справу.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення четвертої сесії сьомого скликання Могильненської сільської ради від 30 грудня 2015 року № 50 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою ОСОБА_2 щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за її фактичним користуванням площею 0,3050 га, розташованої на АДРЕСА_2 . Визнано незаконним та скасовано рішення восьмої сесії сьомого скликання Могильненської сільської ради від 20 квітня 2016 року № 98 про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,3050 га, у тому числі присадибної земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3521183600:51:000:0382, земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва площею 0,0550 га, кадастровий номер 3521183600:51:000:0383. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмолено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що на підставі рішення Могильненської сільської ради від 15 листопада 2004 року, ОСОБА_1 із 2004 року користується земельною ділянкою площею 0,12 га на АДРЕСА_1 . У визначеному законом порядку вказане право користування не припинено, земельна ділянка юридично та технічно не вилучалась, а тому прийняті рішення Могильненської сільської ради від 30 грудня 2015 року та від 20 квітня 2016 року свідчать про фактичне вилучення в односторонньому порядку земельної ділянки у належного землекористувача, всупереч положенням ЗК України. Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 травня 2016 року щодо земельних ділянок для індивідуального садівництва та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), суд першої інстанції зазначив, що позивач не позбавлена можливості звернутися до відповідних органів, у порядку, передбаченому чинним законодавством України, щодо скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, пославшись на правовий висновок, який викладено у постанові Верховного Суду України від 14 жовтня 2014 року у справі № 3-150гс14.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановляючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять відомостей, на підставі якого рішення змінено нумерацію будинків та земельних ділянок у с. Могильному Гайворонського району Кіровоградської області. Рішенням Могильненської сільської ради від 15 листопада 2004 року № 59 задоволено заяву ОСОБА_1 про надання їй земельної ділянки площею 0,12 га, яка знаходиться біля будинку на АДРЕСА_3, у зв`язку з купівлею будинку. ОСОБА_1 на час отримання земельної ділянки у постійне користування мала зареєструвати своє право користування з обовʼязковим встановленням меж у натурі (на місцевості) вказаної земельної ділянки. Разом із тим суди під час розгляду справи зазначене не врахували, не дослідили, які межі встановлені для земельної ділянки, яку ОСОБА_1 отримала у постійне користування, та не зʼясували, чи відбулась державна реєстрація її права постійного користування відповідно до вимог закону. Крім того, судами не досліджено погосподарські книги щодо будинку, який придбала позивач, та земельної ділянки, на якій він розташований. З огляду на викладене, судом першої інстанції належним чином не встановлено обставини справи, не здійснено повного та всебічного її розгляду, а апеляційний суд зазначені недоліки не врахував та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. При новому розгляді справи суду необхідно дослідити документи, на підставі яких ОСОБА_1 здійснювала постійне користування спірною земельною ділянкою, з`ясувати, чи відбувалось встановлення меж у натурі (на місцевості) земельної ділянки та державна реєстрація права користування відповідно до вимог закону, а також чи є накладення меж земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08 червня 2017 року в частині визнання незаконним та скасування рішення четвертої сесії сьомого скликання Могильненської сільської ради від 30 грудня 2015 року № 50 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою ОСОБА_2 щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за її фактичним користуванням площею 0,305 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, та визнання незаконним та скасування рішення восьмої сесії сьомого скликання Могильненської сільської ради від 20 квітня 2016 року № 98 про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,305 га, у тому числі присадибна земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 3521183600:51:000:0382, земельна ділянка для ведення індивідуального садівництва площею 0,0550 га, кадастровий номер 3521183600:51:000:0383, скасовано та ухвалено нове рішення у цій частині про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення, виходив із того, що ОСОБА_1 на час отримання земельної ділянки у постійне користування мала зареєструвати своє право користування з обов`язковим встановленням меж у натурі (на місцевості) вказаної земельної ділянки. Проте ОСОБА_1 будь-яких правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3, не отримувала і межі у натурі (на місцевості) земельної ділянки, наданої їй за рішенням Могильненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області від 15 листопада 2004 року № 59, не встановлювались. Крім того, згідно з погосподарської книги № 13 за 2001-2005 роки, житловий будинок за АДРЕСА_3, належав ОСОБА_4, а житловий будинок за № 15 належав ОСОБА_5 .
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Судукасаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що протягом 11 років, вона, користуючись земельною ділянкою площею 0,12 га, яка фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вважала, що видане їй у 2004 році рішення сільської ради стосується вказаної земельної ділянки і апріорі є законним та юридично правильним. Проте у 2015 році з`ясувалось, що рішення сільської ради від 15 листопада 2004 року № 59 є таким, що не відповідає вимогам Земельного кодексу України, а тoму вирішено оформити земельну ділянку за вказаною адресою належним чином.
У січні 2020 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що ОСОБА_1 у скарзі тактично вказує на необхідність судом касаційної інстанції оцінити докази та факти, які вже були встановлені та досліджені судом касаційної інстанції. ОСОБА_1 на час отримання земельної ділянки у постійне користування мала зареєструвати своє право користування з обов`язковим встановленням меж у натурі (на місцевості) вказаної земельної ділянки.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Встановлені судами обставини
Рішенням Могильненської сільської ради від 15 листопада 2004 року № 59 ОСОБА_1 надана в користування земельна ділянка площею 0,12 га, яка знаходиться біля будинку на АДРЕСА_4, у зв`язку із купівлею будинку.
У грудні 2015 року позивач подала заяву із усіма необхідними документами на ім`я Могильненського сільського голови про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, якою вона фактично користується, площею 0,12 га, у власність для ведення особистого селянського господарства.