Постанова
Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа № 756/13549/18-ц
провадження № 61-20074св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "БГ Банк",
треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційні скарги ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2019 року у складі судді Майбоженко А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Іванової І. В., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" (далі - ПАТ "БГ Банк"), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2, про визнання зобов`язань припиненими, зняття заборони на відчуження предмета іпотеки.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 січня 2015 року у справі № 756/2333/13-ц, що набрало законної сили 19 травня 2015 року, частково задоволено позовні вимоги ПАТ "БГ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20 травня 2003 року № 92 у розмірі 120 156,13 грн, заборгованості за відсотками - 3 214,70 грн, пені - 90 060,70 грн, три відсотки річних - 11 650,94 грн та 2 250,81 грн судових витрат. 12 лютого 2016 року на виконання вказаного судового рішення видано виконавчий лист. 12 січня 2017 року постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві (далі - Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ в м. Києві) відкрито виконавче провадження № 53232866.Відповідно до платіжного доручення від 17 серпня 2017 року № 47 заборгованість у загальному розмірі 227 333,28 грн повністю сплачена у добровільному порядку на рахунок банку. 09 липня 2018 року постановою державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ в м. Києві, виконавче провадження № 53232866 закінчено у зв`язку із повною сплатою боржником суми боргу.
Звернення банку до суду з позовом про дострокове стягнення суми кредитної заборгованості змінило порядок, умови і строк дії кредитного договору, тому кредитор втратив право нараховувати передбачені умовами договору проценти за кредитом. Разом із тим відповідач продовжує нараховувати проценти, пеню, інфляційні нарахування та три відсотки річних за припиненим кредитним договором, про що свідчить вимога банку від 27 червня 2018 року № 04/724, у якій визначено загальну суму боргу у розмірі 151 354,75 грн, чим порушуються її права.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати припиненими з 19 травня 2015 року зобов`язання за кредитним договором від 20 травня 2003 року № 92, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ "Універсал Банк Розвитку та Партнерства", та за договором застави (іпотеки) від 18 вересня 2003 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ "Універсал Банк Розвитку та Партнерства" щодо квартири АДРЕСА_1, знявши заборону на відчуження майна.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано припиненим із 17 серпня 2017 року зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 20 травня 2003 року № 92, укладеним між нею та ВАТ "Універсальний банк Розвитку та Партнерства". У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з вимогами кредитного договору та відповідно до положень статті 1050 ЦК України у зв`язку з простроченням виконання основного зобов`язання в обумовлений сторонами строк, ПАТ "БГ Банк" використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом пред`явлення позову про стягнення боргу, що встановлено рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 січня 2015 року. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги ПАТ "БГ Банк". Рішення суду виконано позивачем 17 серпня 2017 року і саме це виконання припинило зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором, залишивши за собою право відповідача вимагати від неї сплати грошової суми за прострочення виконання грошового зобов`язання за період із 19 січня 2015 року по 17 серпня 2017 року відповідно до положень статті 625 ЦК України, а не грошових вимог за кредитним договором.З цих підстав вимоги про визнання припиненими з 17 серпня 2017 року зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 20 травня 2003 року № 92, укладеним між нею та ВАТ "Універсальний банк Розвитку та Партнерства", є обґрунтованими. Суд не вбачає підстав для припинення правовідносин за договором застави (іпотеки), оскільки з 11 квітня 2017 року право власності на предмет іпотеки набуто третьою особою - ОСОБА_2 . Правомірність набуття права власності третьою особою не оспорюється. А тому, заборона відчуження майна, накладена у зв`язку з договором застави (іпотеки) не порушує права позивача, яка на момент розгляду справи не є власником такого майна.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки рішення суду про стягнення заборгованості виконано позивачем у повному обсязі 17 серпня 2017 року, що підтверджується наявними у справі письмовими доказами, неспростованими відповідачем, законним та обґрунтованим є висновок суду про визнання припиненими зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, зважаючи на невизнання цього факту банком, який продовжує нараховувати їй проценти та інші грошові суми за умовами договору, маючи право вимагати від позивача лише сплати грошової суми за прострочення виконання грошового зобов`язання за період із 19 січня 2015 року по 17 серпня 2017 року на підставі статті 625 ЦК України, а не грошових вимог відповідно до умов кредитного договору.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що у порушення норм права і всупереч висновків і правової позиції Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, банк продовжує нараховувати проценти, пеню, 3 % річних, інфляційні за припиненим кредитним договором. Судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14 лютого 2018 року при розгляді касаційної скарги у справі № 564/2199/15-ц, про те, що після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припиняє свою дію, а позивач втрачає можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків.
У листопаді 2019 року ПАТ "БГ Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що позивачем здійснено погашення кредиту в сумі 227 333,28 грн 17 серпня 2017 року, тобто через сім місяців із моменту відкриття виконавчою службою виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у справі № 756/13549/18, отже, зобов`язання виконані позивачем із порушенням строку їх виконання. Вимоги ПАТ "БГ Банк" щодо нарахування позивачу процентів у розмірі 82 607,34 грн, пені у розмірі 52 703,48 грн, 3 % річних у розмірі 2 165,90 грн, є обґрунтованими.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини встановлені судами
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 січня 2015 року у справі № 756/2333/13-ц, що набрало законної сили 19 травня 2015 року, частково задоволено позовні вимоги ПАТ "БГ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20 травня 2003 року № 92 у розмірі 120 156,13 грн, заборгованості за відсотками - 3 214,70 грн, пені - 90 060,70 грн, три відсотки річних - 11 650,94 грн та 2 250,81 грн - судових витрат.
12 лютого 2016 року на виконання вказаного судового рішення видано виконавчий лист.
12 січня 2017 року постановою державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ в м. Києві відкрито виконавче провадження № 53232866.