Постанова
Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа № 676/1654/17-ц
провадження № 61-20184св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Департамент економіки та розвитку, інфраструктури міста Кам`янець-Подільської міської ради, фізична особа - підприємець ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2019 року у складі судді Швець О. Д. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту економіки та розвитку, інфраструктури міста Кам`янець-Подільської міської ради (далі - Департамент), фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про заборону вчинення неправомірних дій та приведення земельної ділянки у попередній стан.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що незаконними діями ФОП ОСОБА_2, йому, як власнику квартири АДРЕСА_1, заподіяну майнову шкоду. Відповідач, не маючи відповідних дозвільних документів, здійснює розкриття дорожнього полотна, внаслідок чого відбувається руйнація будинку, в якому він проживає. Через обмеження руху по автомобільній дорозі він зазнає незручностей у користуванні автомобільним транспортом.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір про розкриття фундаментів, укладеного 10 жовтня 2016 року між Департаментом та ФОП ОСОБА_2, заборонити ОСОБА_2 здійснювати ремонтні роботи, пов`язані з розкриттям дорожнього полотна на АДРЕСА_2 ", зобов`язати ФОП ОСОБА_2 демонтувати огорожу навколо будівельного майданчика та привести дорожнє полотно за вказаною адресою до попереднього стану.
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відтворення об`єкта архітектурно-містобудівної спадщини не входить до обов`язків ФОП ОСОБА_2 згідно з договором. Позивачем не наведено жодної, передбаченої статтею 203, 215 ЦК України, підстави для визнання недійсним, укладеного між Департаментом та ФОП ОСОБА_2 договору про розкриття фундаментів. Відповідачем жодним чином при розкритті фундаменту не порушено права позивача, як власника квартири у житловому будинку. Позивачем не надано доказів того, що внаслідок дозволеної ФОП ОСОБА_2 діяльності із розкриття фундаменту на території навпроти житлового будинку на АДРЕСА_2, відбувається руйнація зазначеного жилого будинку.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 04 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності позовних вимог, відсутності порушень закону відповідачами, які б заподіяли шкоду правам та інтересам позивача.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 вересня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що неправомірні дії відповідачів, обумовлюються тим, що паркан, який встановлено ФОП ОСОБА_2 навколо об`єкта розкриття, хоча фактично такий об`єкт розташований на проїзній частині АДРЕСА_2, і його відстані від зовнішньої стіни житлового будинку № 1а ,б складає 8 метрів. Відповідачами не спростовані письмові докази того, що розмір прибудинкової території від зовнішньої стіни будинку згідно з проектною документацію (яка була представлена в суді першої інстанції) складає 11 метрів і будь-якого рішення про її вилучення для соціальних потреб органом місцевого самоврядування не приймалось. Суди не були обмежені в доступі до мережі Інтернет і могли ознайомитись із офіційним електронним документом на сайті Кам`янець-Подільської міської ради, який на його думку, є беззаперечним доказом, що на проїзній частині дороги на АДРЕСА_2, напроти житлового будинку № 1 а , б, розкопана проїзна частина дороги та обнесена парканом. АДРЕСА_3 а, б, є об`єктом (руїни фундаментів) пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення (охор. № 52-ХМ) відповідно до розпорядження представника Президента України від 21 квітня 1993 року № 63. Договором про розкриття фундаментів чітко передбачено, що це повинна проводити ФОП ОСОБА_2, але в якій спосіб вона це могла виконати, не маючи відповідного фаху, обладнання та працівників, це велике питання, але суди на це не звертали уваги.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просив повідомити його та інших учасників процесу про час та місце розгляду справи.
Підстави для задоволення такого клопотання відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга).
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої статті 402 ЦПК України визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Відповідно до частини першої, другої третьої та п`ятої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Разом із тим як зазначено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, та того, що жоден із суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не дійшов висновку про призначення справи до судового розгляду, вказане клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Учасники справи своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини встановлені судами
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
На підставі договору про розкриття фундаментів від 10 жовтня 2016 року, укладеного між Департаментом та ФОП ОСОБА_2, остання взяла на себе обов`язок щодо проведення підготовчих робіт із розкриття фундаментів із метою уточнення та обліку нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Кам`янця-Подільського.