Постанова
Іменем України
27 березня 2020 року
м. Київ
справа № 522/22303/14-ц
провадження № 61-11200св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, акціонерне товариство "ПІК",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Одеської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Таун", державне підприємство Міністерства оборони України "Південьвійськбуд",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, у складі судді Абухіна Р. Д.,
від 16 серпня 2018 року, про залишення позовної заяви без розгляду, та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І., від 08 травня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, акціонерного товариства "ПІК" про визнання недійсним договору про інвестування житла, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру, визнання права власності на квартиру, витребування квартири, виселення та вселення.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3
частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України).
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 повторно не з`явилася у судове засідання та не подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Судом також враховано, що, звернувшись до суду із позовом у 2014 році, позивач тривалий час
не цікавилась розглядом справи, а наданий адвокатом Гупало П. М. договір про надання правової допомоги не містить дати його укладання.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 08 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2018 року - без змін.
Приймаючи постанову від 08 травня 2019 року, апеляційний суд виходив з того, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.
Апеляційний суд врахував, що ОСОБА_1, звернулась до суду із позовом ще у 2014 році та останнім часом не цікавилась розглядом справи, а будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача, ні вона, ні її представник до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності не надали, чим, затягують розгляд справи та позбавляють суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, матеріали справи повернути до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси
від 16 серпня 2018 року, про залишення позовної заяви без розгляду та постанову Одеського апеляційного суду від 08 травня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 522/22303/14-ц та витребувано її матеріали з місцевого суду.
В серпні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанції, які, на думку заявника, суперечать нормам процесуального права та фактично призвели до позбавлення її права на захист.
Суди попередніх інстанцій не врахували складність закону та самої справи, не врахували, що вона не може надати собі ефективну правову допомогу, не відмовляється від своєї справи, а намагається бути захищеною в правовому аспекті за участі адвоката.
Попередній її представник не зміг з особистих причин в цей день надати їй правову допомогу, а адвокат Гупало П. М. договір про надання правової допомоги з яким було укладено лише 16 серпня 2018 року, до цього часу не мав відношення до справи, з її матеріалами ознайомлений не був та з клопотанням про відкладення слухання справи звернувся вперше.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, акціонерного товариства "ПІК" про визнання недійсним договору про інвестування житла, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру, визнання права власності на квартиру, витребування квартири, виселення та вселення.
Позивач та її представники у судові засідання, призначені на 14 червня
2018 року та 16 серпня 2018 року, не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.
Клопотання про слухання справи у відсутності позивача та/або її представника до суду не подано.
16 серпня 2018 року на офіційну електронну адресу Приморського районного суду м. Одеси від адвоката Гупало П. М., як представника ОСОБА_1, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю ознайомитись з матеріалами справи. До клопотання додано копію договору про надання правової допомоги, яка не містила дати його укладення та копія ордеру від 16 серпня 2018 року.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі по тексту, в редакції на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх прийнято з додержанням норм процесуального права.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.