Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 464/5173/17
провадження № 61-22027св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "ПроКредитБанк",
представник позивача - Король Ганна Олегівна,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова,
у складі Мички Б. Р., від 17 жовтня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О., від 28 жовтня 2019 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У липні 2017 року публічне акціонерне товариство "ПроКредитБанк" (далі - ПАТ "ПроКредитБанк", банк) звернулось до суду з позовом до
ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06 грудня 2002 року між закритим акціонерним товариством "Мікрофінансовий Банк" (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ "ПроКредитБанк") та ОСОБА_1 було укладено кредитну угоду №Л-0760/12.02 зі змінами, згідно умов якої банк зобов`язувався здійснювати кредитування позичальника у межах ліміту кредитування. 03 березня 2011 року між банком та позичальником був укладений договір № 3 про внесення змін до кредитної угоди, відповідно до якої максимальний ліміт кредитування визначений у розмірі, еквівалентному 170 тис. доларів США із максимальним строком повернення 180 місяців.
03 березня 2011 року на підставі кредитної угоди між банком і позичальником укладено договір про надання траншу
№ 302.41717/Л-0760/12.02, відповідно до якого позичальнику було надано кредит в сумі 823 тис. грн зі сплатою 14 % річних строком на 36 місяців.
04 березня 2011 року на підставі кредитної угоди між банком і позичальником укладено договір про надання траншу
№ 302.767/Л-0760/12.02, відповідного до умов якого позичальнику було надано кредит в сумі 47 595,13 доларів США зі сплатою 13,9 % річних строком на 48 місяців. 04 березня 2011 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитною угодою між ПАТ "ПроКредитБанк" і
ОСОБА_1 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № Л-0760/12-ІД, предметом якого є
квартира АДРЕСА_1 . Один із іпотекодавців ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і спадщину після його смерті прийняла ОСОБА_1, якій банк 17 липня 2017 року направив вимогу про необхідність задоволення вимог іпотекодержателя шляхом здійснення погашення заборгованості одноразовим платежем у межах вартості успадкованого майна, а саме: 1/5 частини квартири, яка є предметом іпотеки, однак ця вимога задоволена не була. Позивач зазначив, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 30 листопада 2012 року з відповідачів було стягнуто солідарно заборгованість за договором про надання траншу від 03 березня 2011 року
№ 302.41717/Л-0760/12.02 та договором про надання траншу від 04 березня 2011 року № 302.41767/Л-0760/12.02., однак рішення суду відповідачами не виконується.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд звернути стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ "ПроКредитБанк" відповідно до договору іпотеки від 04 березня 2011 року № Л-0760/12.02-ІД, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О. В. за реєстровим № 631, а саме: квартиру
АДРЕСА_1 та належить на праві власності відповідачам ( ОСОБА_1 - 2/5; ОСОБА_3 - 1/5; ОСОБА_2 - 2/5), в рахунок часткового погашення кредитної заборгованості за кредитною угодою від 06 грудня
2002 року № Л-0760/12.02, укладеного в її межах договору про надання траншу від 03 березня 2011 року № 302.41717/Л-0760/12.02 та договору про надання траншу від 04 березня 2011 року № 302.41767/Л-0760/12.02, у загальному розмірі 3 034 862,02 грн, з яких: 544 154,04 грн - заборгованість по тілу за договором про надання траншу від 03 березня 2011 року
№ 302.41717/Л-0760/12.02; 37 462,06 грн - заборгованість по відсотках за договором про надання траншу від 03 березня 2011 року
№ 302.4171/Л-0760/12.02; 383 212,99 грн - заборгованість по відсотках за час прострочення за договором про надання траншу від 03 березня 2011 року
№ 302.4171/Л-0760/12.02; 1 173 4540,09 грн - заборгованість по тілу кредиту за договором про надання траншу від 04 березня 2011 року
№ 302.41767/Л-0760/12.02; 785 661,67 грн - заборгованість по відсотках за період прострочення за договором про надання траншу від 04 березня
2011 року № 302.41767/Л-0760/12.02, а також судовий збір у розмірі
18 007,37 грн, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі - у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 1 200 491 грн відповідно до висновку про вартість майна від 12 червня 2017 року № 39/17.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2018 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право на звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки у банка виникнуло 22 серпня 2012 року (з часу настання строку виконання кредитного зобов`язання) і оскільки позивач свої позовні вимоги обґрунтовує посиланням саме на умови, які передбачені іпотечним договором від 04 березня 2011 року № Л-0760/12-ІД, якими загальні строки позовної давності, передбачені статтею 257 ЦК України, не змінювалися, то до правовідносин, пов`язаних із захистом порушеного права позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, слід застосувати встановлений статтею 257 ЦК України загальний строк позовної давності тривалістю 3 (три) роки, натомість позивач звернувся із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки за спливом більше як чотирьох років, а саме - 24 липня 2017 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року апеляційну скаргу акціонерного товариства "ПроКредитБанк" задоволено частково. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 жовтня
2018 року скасовано та ухвалено нову постанову. Позов акціонерного товариства "ПроКредитБанк" задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед акціонерним товариством "ПроКредитБанк" за кредитною угодою від 06 грудня 2002 року
№ Л-0760/12.02, укладених на її основі договору про надання траншу
від 03 березня 2011 року № 302.41717/Л-0760/12.02 та договору про надання траншу від 04 березня 2011 року № 302.41767/Л-0760/12.02, у загальному розмірі 1 755 070,19 грн, з яких: 544 154,04 грн - заборгованість по тілу кредиту за договором про надання траншу від 03 березня 2011 року № 302.41717/Л-0760/12.02; 37 462,06 грн - заборгованість по відсотках за договором про надання траншу від 03 березня 2011 року
№ 302.4171/Л-0760/12.02, 1 173 454,09 грн - заборгованість по тілу кредиту за договором про надання траншу від 04 березня 2011 року
№ 302.41767/Л-0760/12.02, а також часткове відшкодування понесених акціонерним товариством "ПроКредитБанк" судових витрат у розмірі 26 034,18 грн сплаченого судового збору, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № Л-0760/12.02-ІД, посвідченим 04 березня 2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О. В. за реєстровим № 631, а саме: квартиру АДРЕСА_1, належну на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, шляхом її реалізації на прилюдних торгах з початковою ціною продажу вказаного предмета іпотеки для подальшої його реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заборгованість за кредитною угодою від 06 грудня 2002 року ОСОБА_1 так і не погашена, тому банк вправі був звернутись за захистом свого порушеного права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки з часу настання строку виконання кредитного зобов`язання, тобто з 22 серпня 2012 року. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що між банком та позичальником досягнуто згоду про зміну тривалості строку позовної давності для правовідносин, що винили з кредитної угоди від 06 грудня 2002 року
№ Л-0760/12.02, та встановлено строк тривалістю у 5 років. На думку суду апеляційної інстанції, положення пункту 12.3 договору № 3 про внесення змін до кредитної угоди від 03 березня 2011 року про те, що до усіх вимог, що випливають з угоди та кредитних договорів, встановлюється позовна давність у 5 років, поширюється і на договір іпотеки від 04 березня
2011 року без необхідності внесення змін до цього договору щодо строків позовної давності. Суд апеляційної інстанції зменшив загальний розмір заборгованості з урахуванням того, що банк змінив строк основного зобов`язання, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про те, що до правовідносин, які виникають з іпотечного договору, слід застосовувати положення договору № 3 до кредитної угоди від 03 березня 2011 року, не звернувши увагу на те, що іпотечний договір є самостійним правочином, умовами якого не передбачено збільшення строку позовної давності. Суд апеляційної інстанції звернув стягнення на частину квартири, яка є предметом іпотеки, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, не встановив коло спадкоємців, які прийняли спадщину, дотримання банком шестимісячного строку звернення з вимогою до спадкоємців. Судами помилково не залучено до участі у справі законного представника спадкоємців після смерті ОСОБА_4 . Суд не перевірив дотримання банком шестимісячного строку для пред`явлення вимог до спадкоємців.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "ПроКредитБанк" просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 грудня 2002 року між закритим акціонерним товариством "Мікрофінансовий Банк", правонаступником якого є ПАТ "ПроКредитБанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитну угоду № Л-0760/12.02, згідно умов якої банк зобов`язався кредитувати ОСОБА_1 в межах відкритої кредитної лінії.
03 березня 2011 року між ПАТ "ПроКредитБанк" та ОСОБА_1 був укладений договір № 3 про внесення змін до кредитної угоди від 06 грудня 2002 року № Л-0760/12.02, відповідно до якої було змінено максимальний ліміт кредитування до еквіваленту 170 тис. доларів США та максимальний строк повернення кредиту до 180 місяців.
03 березня 2011 року на підставі кредитної угоди від 06 грудня 2002 року
№ Л-0760/12.02 (зі змінами від 03 березня 2011 року) між
ПАТ "ПроКредитБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання траншу № 302.41717/Л-0760/12.02, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 823 тис. грн зі сплатою 14% річних строком на 36 місяців.
04 березня 2011 року на підставі кредитної угоди від 06 грудня 2002 року
№ Л-0760/12.02 (зі змінами від 03 березня 2011 року) між
ПАТ "ПроКредитБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання траншу № 302.41767/Л-0760/12.02, відповідно до якого
ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 47 595,13 доларів США зі сплатою 13,9% річних строком на 48 місяців.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаною кредитною угодою 04 березня 2011 рокуміж ПАТ "ПроКредитБанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № Л-0760/12.02-ІД, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, загальною площею 81,5 кв. м.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 30 листопада 2012 року у справі № 1319/9932/2012 за позовом ПАТ "ПроКредитБанк" до
ОСОБА_1 , ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами стягнуто солідарно з