Постанова
Іменем України
26 березня 2020 року
місто Київ
справа № 671/1152/18
провадження № 61-6220св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Волочинська міська рада Хмельницької області, яка діє в інтересах Волочиської міської об`єднаної територіальної громади,
відповідач - Волочиська районна державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Волочиської міської ради Хмельницької області, яка діє в інтересах Волочиської міської об`єднаної територіальної громади, на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2018 року у складі судді Ніколової С. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Волочиська міська рада Хмельницької області, яка діє в інтересах Волочиської міської об`єднаної територіальної громади (далі - Волочиська міська рада), у червні 2018 року звернулася до суду з позовом до Волочиської районної державної адміністрації про визнання відумерлою спадщини після смерті ОСОБА_1 .
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що після смерті ОСОБА_1, жителя с. Іванівці Волочиського району Хмельницької області, відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) в розмірі 2, 90 умовних кадастрових гектарів, відповідно до сертифіката серії ХМ № 0193599. Посилаючись на те, що спадкоємці на земельну частку (пай), які б прийняли спадщину у встановленому законом порядку, відсутні, позивач просив визнати спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 та складається з прав на земельну частку (пай), площею 2, 90 в умовних кадастрових гектарах, розташовані на території Гарнишівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області, відумерлою та передати її в комунальну власність.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відзив на позов не надходив.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 лютого 2019 року, у задоволенні позову Волочиської міської ради відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовувалося тим, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і спадщина на належне йому майно відкрилася під час дії ЦК УРСР 1963 року, а отже, до правовідносин, що виникли, необхідно застосовувати положення ЦК УРСР. Суди дійшли висновку, що оскільки ЦК УРСР не передбачав можливість набуття органами місцевого самоврядування права на спадкове майно в порядку визнання спадщини відумерлою, відсутні підстави для задоволення позову.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у березні 2019 року, Волочиська міська рада просить вирішити питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду; скасувати рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 лютого 2019 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій правил статті 1277 ЦК України. Строки застосування правил, зазначені вказаною статтею, на переконання заявника, судами визначені неправильно.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у березні 2019 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правил частин першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи в межах доводів касаційної скарги, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 за життя отримав право на земельну частку (пай) в розмірі 2, 90 умовних кадастрових гектарів відповідно до сертифіката серії ХМ № 0193599.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер в с. Іванівці Волочиського району Хмельницької області. Після його смерті спадкова справа заведена не була, спадщину ніхто не прийняв.
Зазначені обставини встановлені рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 червня 2017 року у цивільній справі № 671/680/17, яке 02 серпня 2017 року залишено без змін судом апеляційної інстанції.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Верховний Суд врахував, що у справі, яка переглядаються, спірні правовідносини виникли щодо спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_1 .
Спадкові відносини регулюються ЦК України, Законом України "Про нотаріат", Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.