ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2020 року
Київ
справа №819/991/18
адміністративне провадження №К/9901/6519/19
№К/9901/6513/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губська О.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №819/991/18
за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Пенсійний фонд України, про визнання дій неправомірними та зобов`язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу,
за касаційними скаргами Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року (прийняте суддею Баранюком А.З.), на додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року (прийняте суддею Баранюком А.З.), постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року (прийняті судом у складі: головуючого судді - Коваля Р.Й., суддів: Гуляка В.В., Ільчишина Н.В.)
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У червні 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (надалі - відповідач, Управління), в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління щодо невиплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2017 року по 07 лютого 2018 року;
- зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 грудня 2017 року по 07 лютого 2018 року.
1.1 Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі №819/1121/17 ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з 07 червня 2017 року та стягнено 48001 грн.02 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх обов`язкових платежів та зборів, що підлягають відшкодуванню із заробітної плати за період з 07 червня 2017 року по 11 грудня 2018 року. Рішення суду відповідачем не виконувалось. Фактично ОСОБА_1 поновлено на роботі 08 лютого 2018 року, 03 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 12 грудня 2017 року по 07 лютого 2018 року включно. У задоволенні клопотання позивачу відмовлено, що і стало підставою його звернення до суду з даним позовом.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Наказом №97-ос від 06 червня 2017 року "Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 06 червня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача звільнено з посади заступника начальника Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у зв`язку з реорганізацією на підставі пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".
3. Позивач оскаржив своє звільнення до суду. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року у справі №819/1121/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року у справі № 819/1121/17 та прийнято нову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з 07 червня 2017 року та стягнено з Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 48001 грн. 02 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх обов`язкових платежів та зборів, що підлягають відшкодуванню із заробітної плати за період з 07 червня 2017 року по 11 грудня 2018 року.
5. В подальшому, на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, 24 січня 2018 року Пенсійним фондом України винесено наказ №44-о "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 .
6. 25 січня 2018 року Тернопільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області винесено наказ №20-ос "Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 24 січня 2018 року №44-о "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ".
7. Листом відповідача від 25 січня 2018 року №1324/12 позивача повідомлено про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді заступника начальника Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області та запрошено у Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для ознайомлення з наказом від 25 січня 2018 року №20-ос "Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 24 січня 2018 року №44-о "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ", внесення змін у трудову книжку та для виконання трудових обов`язків. Даний лист позивач отримав 08 лютого 2018 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення.
8. 08 лютого 2018 року ОСОБА_1 поновлений на посаді, про що внесено відповідний запис № 34 у трудову книжку позивача.
9. 31 січня 2018 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гулькою В.І., розглянуто заяву позивача про примусове виконання виконавчого листа у справі № 819/1121/17, виданого 11 січня 2018 року Тернопільським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з 07 червня 2017 року та відкрито виконавче провадження ВП № 55672856, про що винесено відповідну постанову.
10. 06 лютого 2018 року відповідач надіслав у відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області повідомлення про належне виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.
11. 20 лютого 2018 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гулькою В.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 55672856 у зв`язку із виконанням рішення суду.
12. 03 травня 2018 року позивач звернувся через портал електронних послуг Пенсійного фонду України до відповідача із клопотанням про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 12 грудня 2017 року по 07 лютого 2018 року включно.
13. 10 травня 2018 року відповідач листом № ВЕБ -19195-ФС-18-010106 відмовив позивачу у задоволенні його клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні під час проголошення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду 11 грудня 2017 року, проте, на роботу позивач не вийшов, на телефонні дзвінки не відповідав, чим сам перешкоджав виконанню постанови Львівського апеляційного адміністративного суду 11 грудня 2017 року про поновлення його на посаді, а тому підстави для виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 12 грудня 2017 року по 07 лютого 2018 року відсутні.
14. Не погодившись із даною відмовою позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
15. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року визнано протиправною бездіяльність Управління щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2017 року по 07 лютого 2018 року. Зобов`язано відповідача виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2017 року по 07 лютого 2018 року.
14.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, при цьому законодавством не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
16. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року рішення суду першої інстанції змінено - доповнено абзац другий резолютивної частини рішення словами "у сумі 18837 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять сім грн. 39 коп.) без утримання податків та інших обов`язкових платежі". У решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року залишено без змін.
16.1. Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, вказав, що законодавством не непередбачено будь-яких підстав для зменшення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу за певних обставин, враховуючи перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного та отримання допомоги по безробіттю, отримання заробітної плати за новим місцем роботи.
17. Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року, задоволено частково заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №819/991/18. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10640 (десять тисяч шістсот сорок) грн. 74 коп. В задоволенні заяви в іншій частині - відмовлено. Суд першої інстанції вказав, що приймаючи рішення у справі №819/991/18 про зобов`язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, не зазначив про допуск до негайного виконання рішення суду в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
18. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційними скаргами до Верховного Суду.
17.1 В касаційній скарзі на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року відповідач просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
17.2. У вказаній скарзі Управління вказало, що причиною не видання наказу про поновлення позивача на роботі негайно після проголошення судового рішення була відсутність посади заступника начальника об`єднаного управління у структурі та штатному розписі Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на 2018 рік станом 11 грудня 2017 року.
17.3. Відповідачем наголошено, що позивач знав про наказ від 25 січня 2018 року про його поновлення на роботі та свідомо не виходив на роботу з 25 січня 2018 року по 07 лютого 2018 року, тобто позивач не тільки не приймав всі необхідні заходи для поновлення порушеного його права на працю, а перешкоджав виконанню постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року про поновлення на посаді заступника начальника Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з 07 червня 2017 року.
17.4. Управління зазначило, що дану справу необхідно розглянути у касаційному порядку з метою формування єдиної правозастосовної практики відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 382 КАС України в частині застосування частини другої статті 235, статті 236 КЗпП України. На думку відповідача, у судовій практиці існує невизначеність щодо утримання податків та інших обов`язкових платежів із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та немає рішення Верховного Суду у зразковій справі. Дану позицію Управління обґрунтовувало посиланням на постанови Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №824/222/17-а, від 20 червня 2018 року у справі №826/808/16.
18. Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2019 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (провадження №К/9901/6513/19).
19. В касаційній скарзі на додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року відповідач просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
20. Вказав, що стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є заробітною платою, а тому не підлягає до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
21. Окрім того, Управління наголосило на необхідності розгляду даної справи у касаційній інстанції з метою формування єдиної правозастосовної практики відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 382 КАС України щодо застосування частини другої статті 235, статті 236 КЗпП України. Підставою для такого розгляду є існування невизначеності щодо поширення на середній заробіток за час вимушеного прогулу пункту 2 частини першої статті 371 КАСУ України про негайне виконання у межах стягнення за один місяць.
22. Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2019 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою Управління (провадження №К/9901/6519/19).