ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2020 року
Київ
справа №726/549/19
адміністративне провадження №К/9901/22135/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №726/549/19
за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти № 3 батальйону УПП в Чернівецькій області лейтенанта поліції Борлодяна Вадима Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Замерзляка Олександра Васильовича як представника інспектора взводу №1 роти № 3 батальйону УПП в Чернівецькій області лейтенанта поліції Борлодяна Вадима Володимировича на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді- Моніча Б.С., суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. В березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 3 батальйону УПП в Чернівецькій області лейтенант поліції Борлодяна Вадима Володимировича, в якому просив скасувати постанову №252982 від 09 березня 2019 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 182 КУпАП та стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
2. Судами встановлено, що відповідно до копії постанови про адміністративне правопорушення № 024733, 09 березня 2019 року ОСОБА_1 близько 01 години 20 хвилин, перебуваючи на робочому місці в закладі ресторану " Хюстон " по вул . Чайковського, 5 у м Чернівці , де працює адміністратором, порушував тишу, а саме: в ресторані голосно грала музика, чим порушувався спокій громадян та вимоги статті 24 Закону України "Про санітарне та епідеміологічне благополуччя населення".
2.1. Згідно вказаної постанови № 024733, на ОСОБА_1 було накладене стягнення в розмірі 85 гривень.
2.2. Позивач, не погоджуючись з вищевказаною постановою, звернувся з даним позовом до суду.
2.3. Під час розгляду справи в суді першої інстанції представником позивача подано клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 5239,50 грн.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівців від 22 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
3.1. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГО № 024733 від 09 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 182 КУпАП, винесену інспектором роти № 3 батальйону УПП в Чернівецькій області лейтенантом поліції Борлодяном Вадимом Володимировичем.
3.2. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушень передбачених частиною 1 статті 182 КпАП України закрито.
3.3. Одночасно суд відмовив у стягненні на користь позивача понесених судових витрат на оплату правової допомоги.
4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року скасовано рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 22 квітня 2019 року в частині відмови в задоволенні клопотання представника позивача про стягнення понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
4.1. Прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500 (п`ятсот) грн.
4.2. В іншій частині рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 22 квітня 2019 року залишено без змін.
IV. Касаційне оскарження
5. У касаційній скарзі Замерзляк Олександр Васильович як представник інспектора взводу №1 роти № 3 батальйону УПП в Чернівецькій області лейтенанта поліції Борлодяна Вадима Володимировича, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
6. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що сторону відповідача не було ознайомлено з доказами, які представник позивача подав до суду першої інстанції для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.
6.2. Зокрема, скаржник зазначає, що стороні відповідача не відомо чи містять квитанція і розрахунок судових витрат, акт прийому-передачі посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати на відшкодування правничої допомоги.
7. У відзиві позивач просить залишити без задоволення касаційну скаргу відповідача.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
8. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
10. Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
11. Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
12. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
13. Статтею 19 вказаного Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
14. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
15. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
16. Згідно з статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
17. Згідно з частина 1 та 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
18. Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
19. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
VI. Позиція Верховного Суду
20. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон N 460-IX).