ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2020 року
Київ
справа №623/1594/17
адміністративне провадження №К/9901/66084/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губська О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №623/1594/17
за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про оскарження неправомірних дій та невиплати одноразової грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Старосуда М.І., суддів: Лях О.П., Григорова А.М.)
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області (далі - відповідач, Виконавчий комітет), в якому просив:
-визнати протиправними дії Виконавчого комітету, які полягають в умисному невиконанні постанови від 18 грудня 2012 року Борівського районного суду Харківської області в частині поновлення його на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства, яка підлягала негайному виконанню. Невчасне виконання судового рішення призвело до не проведення звільнення в грудні 2012 року з виборної посади в зв`язку із закінченням строку повноважень Ізюмської міської ради 5-го скликання та не здійснення відповідачем виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів;
-стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів у сумі 26607,50 грн. та зобов`язати відповідача у встановлений судом термін подати звіт про виконання прийнятого рішення.
1.1. В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що внаслідок невиконання відповідачем постанови Борівського районного суду від 18 грудня 2012 року у справі №2005/1595/12 (2-а/2005/33/12) в частині поновлення його на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства, він позбавлений можливості отримати одноразову грошову допомогу у розмірі 10 посадових окладів, внаслідок виключення правових норм, які передбачали таке право.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. За розпорядженням міського голови від 04 травня 2006 року № 98-К позивач був призначений на посаду першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства.
3. Постановою Борівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2012 року рішення Ізюмської міської ради Харківської області №2551 від 12 вересня 2008 року "Про звільнення першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства ОСОБА_1 " визнано незаконним та скасовано, а його поновлено на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства.
4. Після отримання вказаного судового рішення, позивач звернувся до Ізюмського міського голови з відповідною заявою від 26 грудня 2012 року, про поновлення його на посаді на підставі постанови Борівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2012 року.
5. Ізюмський міський голова листом від 21 січня 2013 року № 376 відмовив у поновленні позивача на посаді першого заступника міського голови та у негайному виконанні вказаної постанови від 18 грудня 2012 року Борівського районного суду Харківської області.
6. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року скасовано постанову Борівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2012 року (якою позивача поновлено на посаді). Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року скасовано, залишено в силі постанову Борівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2012 року.
7. На виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2012 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року Ізюмська міська рада Харківської області прийняла 26 червня 2015 року рішення № 3051 "Про виконання рішення Борівського районного суду", яким ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово - комунального господарства з 31 липня 2008 року.
8. 11 вересня 2015 року рішенням Ізюмської міської ради № 3174 внесено зміни до структури виконавчого комітету Ізюмської міської ради та введено посаду першого заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства та визначено, що строк повноважень ОСОБА_1 як першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства, закінчується терміном повноважень Ізюмської міської ради 6 скликання.
9. 21 вересня 2015 року на підставі цього рішення за порядковим номером 42 був внесений запис до трудової книжки позивача про недійсність запису № 37 про його звільнення з 31 липня 2008 року.
10. Ізюмська міська рада 6 скликання припинила свої повноваження 10 листопада 2015 року.
11. 17 листопада 2015 року позивача звільнено з посади першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово-комунального господарства у зв`язку із закінченням строку повноважень Ізюмської міської ради 6 скликання (17 листопада 2015 року був останній день частини щорічної відпустки позивача). На момент звільнення ОСОБА_1 з посади було виключено норму, якою передбачалась виплата одноразової грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів.
12. Не погоджуючись із невиконанням відповідачем у грудні 2012 року рішення суду в частині поновлення його на посаді, що призвело до не проведення звільнення в грудні 2012 року з виборної посади в зв`язку із закінченням строку повноважень Ізюмської міської ради 5 скликання, та не виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
13. Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15 травня 2018 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
13.1. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з того, що позивач, маючи законні сподівання при виході на пенсію з посади державного службовця зі стажем в органах місцевого самоврядування понад 10 років, на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, був позбавлений такої можливості внаслідок незаконних дій відповідача.
14. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету про оскарження неправомірних дій та не виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів.
15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач звернувся до суду із позовом майже через 2 роки після свого звільнення з посади. Одноразова грошова допомога у розмірі 10 посадових окладів не належить до фонду оплати праці, а тому не є складовою заробітної плати, а відтак, звернення до суду про стягнення такої допомоги обмежується місячним строком, визначеним частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (чинною на час звернення позивача до суду; надалі - КАС України).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
16. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишивши в силі рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15 травня 2018 року.
17. Позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином всі обставини справи при прийнятті оскаржуваного рішення, безпідставно не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 19 вересня 2018 року у справі №826/2772/16, від 14 серпня 2019 року у справі №826/27427/15, від 06 лютого 2018 року у справі №212/5156/15-ц, від 12 вересня 2018 року у справі №212/6977/15-ц, а тому дійшов хибного висновку про застосування місячного строку для звернення до суду про стягнення такої допомоги.
18. Виконавчим комітетом подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Також у відзиві зазначено, що позивач, пропустивши строк звернення до суду, не звертався до суду із заявою про поновлення цього строку.
19. Представник Виконавчого комітету вказав, що спірна грошова допомога у розмірі 10 посадових окладів не належить до фонду оплати праці, а тому не є складовою заробітної плати, а відтак звернення до суду про стягнення такої допомоги обмежується місячним строком, визначеним частиною третьою статті 99 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду).
20. ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відповідь на відзив відповідача, зазначив, що згідно з бюджетною класифікацією видатків бюджетних установ витрати на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію є витратами на заробітну плату та обліковуються у статистичних звітах як витрати на заробітну плату, а доводи відповідача, викладені у відзиві, є неправдивим припущенням, що не відповідає діючому законодавству України.
21. Також Виконавчий комітет подав до суду клопотання про закриття касаційного провадження як помилково відкрите.
22. ОСОБА_1, керуючись частиною третьою статті 346 КАС України, подав до суду клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Вважає, що при розгляді справи Верховний Суд повинен відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, і застосувати правові висновки Верховного Суду України та Верховного Суду, згідно з якими одноразова грошова допомога у розмірі 10 посадових окладів, в зв`язку із виходом на пенсію державного службовця є частиною заробітної плати і звернення до суду з вимогами про зобов`язання її виплатити не обмежується будь-яким строком.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
23. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначає Закон України від 7 червня 2001 року N 2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон N2493-III).
25. Статтею 1 Закону N2493-III передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
26. Частиною першою статті 2 Закону N2493-III (в редакції на момент прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді) передбачено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
27. Відповідно до частини одинадцятої статті 21 Закону N2493-III (в редакції на момент прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді) у разі звільнення з роботи в органах місцевого самоврядування у зв`язку з виходом на пенсію посадовим особам місцевого самоврядування виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів за наявності не менше 10 років стажу на посадах в органах місцевого самоврядування чи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
28. Згідно з частиною тринадцятою статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року N3723-XII "Про державну службу" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон N3723-XII) державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
29. Законом України від 27 березня 2014 року № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" виключено частину одинадцяту статті 21 Закону N2493-III та частину тринадцяту статті 37 Закону N3723-XII, якими було передбачено виплату спірної грошової допомоги.
30. Статтею 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.