1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



31 березня 2020 року

Київ

справа №640/11079/19

адміністративне провадження №К/9901/5676/20



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року, прийняте у складі судді Келеберди В.І., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Василенка Я.М. (головуючий), Кузьменка В.В., Шурка О.І.

І. Суть спору:

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернулася до суду з позовом до Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просила:

1.1. визнати протиправною та скасувати постанову Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 04.06.2019 ВП №58840925 про накладення штрафу в розмірі 1 700, 00 грн.;

1.2. визнати протиправною та скасувати постанову Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 05.06.2019 ВП № 58840925 про накладення штрафу у розмірі 3 400, 00 грн

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що постанови про накладення штрафу є протиправними, оскільки вони винесені за відсутності на те підстав. Крім того, позивач наголошує, що зустріч батька з дитиною можлива виключно з врахуванням стану здоров`я дитини та його режиму дня, а відсутність останньої за своїм місцем проживання обумовлено перебуванням на стаціонарному лікуванні.

3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з огляду на законність і обґрунтованість спірних постанов.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 06.09.2018 року у справі №295/60/17 позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Житомирської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні та спілкуванні - задоволено частково, зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод у вихованні дитини ОСОБА_3 його батьком ОСОБА_2 ; визначити спосіб спілкування: дві години щоденно першого тижня місяця за місцем проживання дитини з урахуванням режиму дня дитини та стану її здоров`я, в узгоджених сторонами місцях проведення зустрічей та в присутності матері дитини у разі її погодження. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

5. На примусовому виконанні державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження № 58840925 з примусового виконання виконавчого листа Богунського районного суду м. Житомира №295/60/17, виданого 07.02.2019, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язано не чинити перешкод у вихованні дитини - ОСОБА_3, її батьком ОСОБА_2 .

6. 04.06.2019 старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Башинським Р.В. винесено постанову про накладення штрафу ВП №58840925, якою на позивача відповідно до ч.1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" накладений штраф в сумі 1700,00 грн.

7. 05.06.2019 старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Башинським Р.В. винесено постанову про накладення штрафу ВП №58840925, якою на позивача відповідно до ч.2 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" накладений штраф в сумі 3400,00 грн.

8. Вважаючи вказані постанови про накладення штрафу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулася з даними позовами до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 04 листопада 2019 року, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.

10. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що обов`язком позивача, як боржника за виконавчим провадженням, є забезпечення можливості спілкування ОСОБА_3 з його батьком ОСОБА_2 протягом певного, визначеного судом, проміжку часу, чого нею не було зроблено без поважних на те причин, а тому оскаржувані постанови державного виконавця прийнято на підставі, у межах та у спосіб визначений законодавством, а також з врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

11. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та передати справу повністю на новий розгляд за встановленою підсудністю.

12. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що при ухваленні оскаржуваної постанови Шостим апеляційним адміністративним судом та залишення без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва судом апеляційною інстанції було застосовано норми прави без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 23.05.2018 у справі №537/3986/16-а

12.1. Скаржник зазначає, що оскаржувані постанови від 04.06.2019 та від 05.06.2019 були винесені в період перебування боржника з сином на стаціонарному лікуванні, а саме з 30.05.2019 по 11.06.2019, що на думку заявника є поважною причиною в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", адже ніхто не міг передбачити, що дитина захворіє та буде вимушена лікуватись стаціонарно, а не амбулаторно за місцем проживання, однак апеляційний суд (як і суд першої інстанції) всупереч висновків Верховного Суду не визначив дані обставини як поважні.

12.2. Крім того, на думку скаржника судами не враховано, що приймаючи постанову від 04.06.2019 ВП №58840925 про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн. та постанову від 05.06.2019 ВП №58840925 про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн. старший державний виконавець Башинський Руслан Валерійович допустив ряд порушень процедури виконання рішення суду під час прийняття постанов щодо накладення штрафу. Так, у резолютивній частині рішення Богунського районного суду міста Житомира у справі №295/60/17 від 06.09.2018 визначено період побачення стягувача з дитиною, а саме "дві години щоденно першого тижня місяця за місцем проживання дитини", проте не встановлено конкретні години. Разом з цим, всупереч вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 №512/5 державним виконавцем не було викликано сторін виконавчого провадження для з`ясування їх позиції з метою визначення часу та (або) місця такого побачення, тим самим порушивши інтереси дитини. Більше того, державний виконавець взагалі не дотримується відповідної інструкції і жодного разу не намагався здійснити виклик обох сторін для узгодження відповідної дати та часу побачення батька з дитиною з урахуванням інтересів та стану дитини, що суперечить законодавству та рішенню суду. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував матеріали виконавчого провадження та не встановлював наявність або відсутність викликів до державного виконавця ОСОБА_1. для узгодження дати та часу побачення з дитиною. Більше того, в матеріалах виконавчого провадження не існує підтверджень про вручення відповідної вимоги особисто боржнику або надсилання її поштою і підтвердження отримання боржником відповідної вимоги.

12.3. Також скаржник посилається на те, що суди брали до уваги акти держаного виконавця, які не стосувались подій 04.06.2019 та 05.06.2019, коли приймались рішення про накладення штрафу. Так, помилково взявши до уваги акти за травень, липень та серпень, суди не дослідили актів державного виконавця від 04.06.2019 та від 05.06.2019, які власне стали підставою для накладення оскаржуваних штрафів та є істотними обставинами у справі. Позивач зазначає, що виконавець не повідомляв її належним чином про дату і час свого візиту, при цьому всупереч інструкції самостійно визначав дату та час візиту; не з`ясував наявності поважних причин відсутності боржника за адресною проживання; візити відбувалися за відсутності свідків (понятих); у кінці актів (перед підписами) відсутні відомості про кількість примірників актів та кому вони надаються (надсилаються) (у т.ч. ОСОБА_1 ).

13. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

V. Джерела права й акти їх застосування

14. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. 5 жовтня 2016 року набрав чинності Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

16. Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

17. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

18. Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

19. Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

20. Згідно з частиною 6 статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною, державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

21. Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

22. Відповідно до статті 64-1 Закону № 1404-VIII виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

23. Згідно із статтею 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.


................
Перейти до повного тексту