ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2020 року
Київ
справа №1340/6009/18
адміністративне провадження №К/9901/19708/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 1340/6009/18
за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанов,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року (Головуючий суддя - Мричко Н.І.,) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Попка Я.С., суддів: Хобор Р.Б., Сеника Р.П.)
І РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просить:
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Борського Руслана Михайловича щодо винесення постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 24.10.2018 року №50374142 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2018 ВП № 57569268;
- визнати протиправними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 24.10.2018 року № 50374142 та постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2018 року ВП № 57569268.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
4. Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі №1340/6009/18 за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанов.
5. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. 12.01.2016 року Шевченківським районним суд м. Львова виданий виконавчий лист № 2/466/92/15 (№ 466/9767/13-ц) про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту № 11400975000 від 03.10.08 року у розмірі 70091,74 дол. США та 347813 грн. 91 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом.
7. 02.03.2016 року стягувач - ПАТ "УкрСиббанк" звернувся до начальника Франківського ВДВС ЛМУ із заявою про відкриття виконавчого провадження. Просив відкрити виконавче провадження та провести передбачені законом дії по примусовому виконанню виконавчого листа № 466/9767/13-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Львова 12.01.2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 70091,74 дол. США та 347813,91 грн. пені.
8. 09.03.2016 року державним виконавцем Франківського ВДВС Львівського МУЮ Леськівом Б.Я. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50374142 з виконання вищевказаного виконавчого листа №2/466/92/15, виданого 12.01.2016 року Шевченківським районним судом м. Львова.
9. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 27.02.2018 року замінено стягувача - ПАТ "УкрСиббанк" у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09.09.2015 року у цивільній справі № 466/9767/13-ц на правонаступника - ОСОБА_3 .
10. 10.10.2018 року ОСОБА_3 звернулася до начальника Франківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області із заявою згідно з якою, посилаючись на пункт 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", просила винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 50374142 та повернути їй без виконання виконавчий лист № 2/466/92/15 (справа № 466/9767/13-ц) виданий 02.03.2016 року Шевченківським районним судом м. Львова.
11. 17.10.2018 року ОСОБА_3 звернулася до начальника Франківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області із заявою в якій просила винести постанову про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 50374142, а саме стягувана - з ПАТ "УкрСиббанк" на ОСОБА_3 .
12. 24.10.2018 року старшим державним виконавцем Франківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Борським Р.М. винесена постанова про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 50374142. Замінено стягувана ПАТ "УкрСиббанк" у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09.09.15 року у цивільній справі № 466/9767/13-ц на його правонаступника - ОСОБА_3 .
13. 24.10.2018 року старшим державним виконавцем Франківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Борським Р.М. винесена постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 50374142. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 7009,17 дол. США та 34781,39 грн.
14. 30.10.2018 старшим державним виконавцем Франківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Борським Р.М. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 50374142.
15. 02.11.2018 року старшим державним виконавцем Франківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Борським Р.М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 57569268 з виконання постанови № 50374142 виданої 24.10.2018 Франківським ВДВС м.Львів про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 7009,17 дол. США та 34781,39 грн.
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що у відповідача по справі були правові підстави для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору.
17. Щодо постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2018 року ВП № 57569268 з виконання постанови № 50374142, виданої 24.10.2018 року Франківським ВДВС м. Львів про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, суди зазначили, що така прийнята на підставі та у межах повноважень, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. У касаційній скарзі касатор вказав, що чинним на момент відкриття виконавчого провадження № 50374142 від 09.03.2016 року Законом України "Про виконавче провадження" передбачалося, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься після спливу встановлено державним виконавцем строку на добровільне виконання виконавчого листа (через сім днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), тобто через 7 днів після 09.03.2016 року, то така постанова про стягнення виконавчого збору у ВП № 50374142 мала бути винесена 17.03.2016 року. Проте постанова про стягнення виконавчого збору у ВП № 50374142 була винесена аж 24.10.2018 року, тобто з пропущенням встановлених чинним на той час законодавством строків.
19. Касатор вважає, що суди неправильно застосували чинний на момент розгляду справи Закон України "Про виконавче провадження", адже має застосовуватись Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІV в редакції від 28.12.2015 р. (далі - Закон № 606-ХІV), який був чинний на момент відкриття провадження № 50374142.
20. Позивач також стверджує, що відповідачем не було надано на огляд суду доказів надсилання йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 50374142 з виконання виконавчого листа №2/466/92/15, виданого 12.01.2016 року Шевченківським районним судом м. Львова.
21. У касаційній скарзі позивач, із посиланням на судову практику господарського, цивільного та адміністративного судів, зазначає, що при вирішенні питання про стягнення виконавчого збору суди мали виходити з того, що такий збір може бути стягнутий виключно за фактично вчинені дії державного виконавця із примусового виконання рішення суду. При цьому, розрахунок суми збору мав бути вирахуваний із фактично стягнутої суми.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
23. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
24. Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, на час відкриття виконавчого провадження № 50374142 з виконання виконавчого листа №2/466/92/15, виданого 12.01.2016 року Шевченківським районним судом м. Львова, чинним був Закон України від 21 квітня 1999 року №606-XIV "Про виконавче провадження".
26. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначав Закон України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року (далі - Закон № 606-ХІV) (у редакції, чинній на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 50374142 з виконання виконавчого листа № 2/466/92/15, виданого 12.01.2016 Шевченківським районним судом м. Львова).
27. Відповідно до ст.1 Закон № 606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
28. Частиною 2 статті 25 Закону № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
29. Згідно частини 1 статті 27 Закону № 606-ХІV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
30. Приписами частини 1 статті 28 Закону № 606-ХІV визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю.
31. Разом з тим, як вбачається зі встановлених по справі обставин, державним виконавцем всупереч норм статті 28 Закону № 606-ХІV не було винесено постанову про стягнення виконавчого збору.