ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 березня 2020 року
Київ
справа №810/7014/13-а
адміністративне провадження №К/9901/1890/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Київської митниці Міндоходів
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року (Суддя: Василенко Г.Ю.),
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року (Судді: Борисюк Л.П., Петрик І.Й., Собків Я.М.),
у справі № 810/7014/13-а
за позовом Приватного підприємства "Дельта Медікел"
до Київської митниці Міністерства доходів і зборів України
про коригування митної вартості та стягнення платежів, -
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2013 року Приватне підприємство "Дельта Медікел" (далі - позивач, ПП "Дельта Медікел") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Міндоходів (далі - відповідач, митниця), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної митниці від 04 липня 2013 року: № 125130003/2013/110009/2 про коригування митної вартості товару; № 125130003/2013/00146 про відмову у митному оформлені товару; стягнути з державного бюджету надмірно сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 46 606,81 грн. та суму мита в розмірі 14 222,73 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року позов задоволений.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просив суд скасувати судові рішення, та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. В доводах касаційної скарги скаржник посилався на те, що при розмитненні товару відповідачем встановлено розбіжність відомостей в поданих позивачем під час митного оформлення документів. Так, митним органом при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару від 04.07.2013 року № 125130003/2013/110009/2 використано дані, самостійно визначені позивачем в митній декларації від 27 травня 2013 року № 125130002/2013/786054, та відкориговано митну вартість товару. При цьому декларанта особисто ознайомлено під розпис про необхідність надання додаткових документів з метою перевірки та підтвердження заявленого рівня митної вартості на ввезені товари, що підтверджується підписом декларанта на рішенні про коригування митної вартості від 04.07.2013 року № 125130003/2013/110009/2, проте жодних документів позивачем не подано.
Так, при розгляді справи судами попередніх інстанцій не враховано, що митну вартість в імпортованому позивачем 27.05.2013 року товарі "засоби для догляду за порожниною носа", виробник "LABORATORIES URGO", країна виробництва Франція за митною декларацією № 125130002/2013/78605 визначено на рівні 20,98 євро за одиницю товару.
При цьому, безпідставним є посилання на рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 січня 2014 року по справі АС № 321ш/2013 за позовом ПП "Дельта Медікел" до DELTA MEDICAL PROMOTOONS AG про визнання встановленої ціни на поставлений товар у розмірі 3,6 євро за одиницю кожної позиції та зобов`язання відповідача внести відповідні ціни до специфікації № 88/1 від 27 травня 2013 року до контракту купівлі-продажу № 002/2008 року від 03 березня 2008 року та інвойсу № 1490 від 27 травня 2013 року, оскільки вказане рішення стосується виключно двох осіб зовнішньоекономічної діяльності - позивача та його контрагента, та не впливає жодним чином на права та обов`язки третіх осіб, в тому числі і Київської митниці Міндоходів. Оскільки як на момент винесенні рішення про коригування митної вартості, так і на час подання касаційної скарги, дані щодо митної декларації від 27.05.13 № 125130002/2013/786054 наявні в базі митних органів є чинними та актуальними. Жодних звернень від позивача щодо відкликання зазначеної митної декларації до Київської Митниці не надходило. До того ж судами передчасно надмірно сплачені платежі без дослідження передбаченої Порядком № 618 обов`язкової процедури, оскільки позивач з відповідною заявою до митного органу не звертався.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 03 березня 2008 року між ПП "Дельта Медікел" та "Дельта Медікел промоушинз АГ" (Швейцарія) укладено контракт № 002/2008, згідно умов якого, ПП "Дельта Медікел" придбав засіб по догляду за порожниною носа Хьюмер 150 мл для дітей (спрей назальний).
На виконання умов вказаного контракту, згідно вантажно-митної декларації (далі - МД) від 04 липня 2013 року № 125130003/2013/817200 ПП "Дельта Медікел" заявлено в режимі імпорту-40 товар (засоби для догляду за порожниною носа) спрей назальний Хьюмер, 150 мл. у балоні у кількості 23 196 упаковок на загальну суму 864 961,78 грн., що становить (за офіційним курсом НБУ на момент оформлення вантажно-митної декларації) 3,60 євро за одну упаковку.
На підтвердження задекларованої митної вартості товарів ПП "Дельта Медікел" надало документи, перелік яких вказано у графі 44 вказаної МД, зокрема, позивачем надано: декларацію митної вартості від 04 липня 2013 року № 125130003/2013/817200; контракт № 002/2008 від 03.03.2008 та доповнення до нього 28.12.2010 та від 02.07.2013 року; рахунок-фактуру (інвойс) від 02.07.2013 № 1632; міжнародну автомобільну накладну CMR № 2013210023 від 24.05.2013; договір про надання послуг митного брокера № 2504/2013-1 від 25.04.2013; свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу № 11964/2012 від 11.10.2012; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами № 22201041 від 02.04.2013; інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару № 2730 від 24.05.2013; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 24.05.2013; декларацію про походження товару № 1490 від 27.05.2013.
Митна вартість товару позивачем визначена виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, який встановлено статтею 58 Митного кодексу України.
Відповідачем, на підставі частини 12 статті 264 Митного кодексу України, складено картку відмови у прийнятті митної декларації від 04 липня 2013 року №125130003/2013/00146 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 04 липня 2013 року № 1250003/2013/110009/2, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за резервним методом.
При цьому підставою для прийняття вказаного висновку стала інформація з даних автоматизованої системи аналізу та управління ризиками Державної митної служби України згідно з якою, задекларована сума митної вартості товарів у розмірі 3,60 євро за одну упаковку медичного виробу "засіб для догляду за порожниною носа "Хьюмер" не відповідає даним, наявним у контролюючого органу, оскільки відповідно до вантажно-митної декларації №125130002/2013/786054 аналогічні товари були задекларовані за іншою ціною.
Відповідачем було запропоновано позивачу надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Однак, посилаючись на достовірність та повноту відомостей вказаних у вантажно-митній декларації № 125130003/2013/817200, позивач відмовився надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, зазначивши, що така вимога є безпідставною та незаконною.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості та відмовою у стягненні з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь позивача суми надмірно сплачених коштів за митне оформлення ПП "Дельта Медікел" звернулось до суду з вищевказаним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходили з того, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Тому за відсутності у первинних документах декларанта розбіжностей, ознак підробки, наявності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів вимога митного органу надати додаткові документи за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом є протиправною. Об`єктивна можливість застосування першого методу не була спростована відповідачем. Вантажно-митна декларація на яку посилається митний орган в рішенні про коригування митної вартості, не беруться судом до уваги, оскільки митним органом не здійснений повний та всебічний аналіз поданих позивачем документів. При цьому інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено. Водночас, обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованістю сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.