ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2020 року
Київ
справа №1.380.2019.004627
адміністративне провадження №К/9901/1088/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Саприкіної І.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 1.380.2019.004627
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніко-Експо"
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,
третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Мальви"
про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніко-Експо"
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року (у складі судді доповідача Лунь З.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року (у складі колегії суддів Кушнерика М.П., Курильця А.Р., Мікули О.І.)
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніко-Експо" (далі -позивач, ТОВ "Юніко-Експо") звернулося до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, ДАБІ), за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Мальви" (далі -третя особа, ТОВ "ДК "Мальви"), у якому просило визнати протиправним та скасувати виданий відповідачем дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ113171920987 від 11 липня 2017 року на об`єкт "Будівництво багатоповерхових житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у м. Львові", замовник Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Мальви".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року, провадження у справі закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставою виникнення спірних правових відносин між учасниками справи є не незгода позивача з актом відповідача з підстав недотримання останнім процедури, порядку, повноважень щодо позивача, а заперечення майнових прав третьої особи на земельну ділянку, на якій ведуться будівельні роботи, дозвіл на які було видано відповідачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ "Юніко-Експо" звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 03 січня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 1.380.2019.004627, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Юніко-Експо", оскаржує дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Мальви", з тих підстав, що позивач заперечує право Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Мальви" на користування земельною ділянкою, яка належить на праві власності позивачу .
Таким чином, позивач, оскаржуючи дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий відповідачем третій особі, фактично заперечує право третьої особи, тобто Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Мальви", на користування земельної ділянкою.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що у ТОВ "ДК "Мальви" відсутні будь-які зареєстровані права на земельну ділянку, щодо забудови на якій видано оспорюваний дозвіл. Крім того, ТОВ "ДК "Мальви" не оспорювало та не оспорює належність позивачу прав землекористувача земельної ділянки. Відтак, висновки судів попередніх інстанцій не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
31 січня 2020 року від ТОВ "ДК "Мальви" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначається, що вимоги щодо неправомірності надання дозволу на виконання будівельних робіт є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні господарським судом питання щодо законності проведення третьою особою будівельних робіт на земельній ділянці. Відтак, спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи і тому має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, в якій зазначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
У цій справі спірні правовідносини виникли стосовно правомірності дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 113171920987 від 11 липня 2017 року на об`єкт "Будівництво багатоповерхових житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у м. Львові", замовником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Мальви".
Разом з тим, з висловлених позивачем у ході розгляду справи доводів вбачається, що основним мотивом звернення до суду став захист його майнового інтересу, як землекористувача земельної ділянки, яку спірним дозволом фактично надано у користування ТОВ "ДК "Мальви", а також надано право виконання на ній будівельних робіт.
За правилами пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суди розглядають у порядку господарського судочинства справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
У справі, що розглядається, оскаржуються дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, які полягають у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, ТОВ "ДК "Мальви", з підстав відсутності у ТОВ "ДК "Мальви" права на користування земельною ділянкою, яка належить на праві власності позивачу. Відтак цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт на земельній ділянці, власником якої фактично є інша особа, не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
За таких обставин, спір у цій справі не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.
Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між ТОВ "ДК "Мальви" та ТОВ "Юніко-Експо" щодо правомірності наданого ТОВ "ДК "Мальви" права користування земельної ділянкою. Крім того, сторони не повідомляли суд про розгляд цього спору в інших судах.