ПОСТАНОВА
Іменем України
27 березня 2020 року
Київ
справа №802/860/16-а
адміністративне провадження №К/9901/19549/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім"
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року (головуючий суддя - Сало П.І.)
та на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Кузьмишин В.М., судді - Боровицький О.А., Сушко О.О.)
у справі №802/860/16-а
за позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім"
до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Вінницяпобутхім" (далі - позивач, платник, Товариство, ПрАТ "Вінницяпобутхім") звернулося до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1, ДФС України), Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач 2, Офіс великих платників податків), в якому просило:
- визнати неправомірною бездіяльність Міжрегіонального головного управління ДФС- Центральний офіс з обслуговування великих платників та Державної фіскальної служби України по незабезпеченню збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку ПрАТ "Вінницяпобутхім" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення у сумі 14 494 834 грн згідно з уточнюючими розрахунками від 10.09.2016 та від 30.09.2016 на суму від`ємного значення за декларацією за лютий 2015 року та уточнюючого розрахунку від 31.05.2016 на суму від`ємного значення за декларацією за січень 2015 року;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПрАТ "Вінницяпобутхім" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за січень та лютий 2015 року у розмірі 14 494 834 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначає, що 10.09.2015, 30.09.2015 та 31.05.2016 подало уточнюючі розрахунки з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітні періоди січень та лютий 2015 року, відповідно до яких зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду суми у розмірі 3 507 880 грн, 2 251 223 грн та 8 735 731 грн відповідно, однак незважаючи на це, відповідачами у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА ПДВ) не було відображено суму непогашеного від`ємного значення внаслідок уточнення показників податкової звітності за січень та лютий 2015 року у загальному розмірі 14 494 834 грн. Натомість ДФС України було повідомлено Товариству про неможливість виконання такої дії з огляду на те, що перенесення показників податкової звітності в СЕА ПДВ здійснюється автоматично.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що після початку роботи системи електронного адміністрування ПДВ на постійній основі, тобто з 1 липня 2015 року, показники підприємств з податку на додану вартість у системі електронного декларування визначались автоматично залежно від тих показників, що відображались у декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року. У зв`язку з цим станом на 1 липня 2015 року сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначалась залежно від задекларованих в податковій декларації результатів за червень 2015 року. При цьому суди зазначили про безпідставність доводів позивача про те, що сума, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних мала б бути відкоригована у зв`язку з поданням 10.09.2015, 30.09.2015 року та 31.05.2016 уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень та лютий 2015 року, оскільки, чинним законодавством не передбачено такої можливості. Крім того, суди попередніх інстанцій заначили, що у рядку 24 "Сума від`ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1+рядок23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду)" податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року платником відображено суму ПДВ у розмірі 2 844 260 грн, і відповідно на 2 844 260 грн Товариству було збільшено суму, на яку воно має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначені рішення та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано право платника податків подавати уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість та право останнього на збільшення у СЕА ПДВ суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.
19 грудня 2016 року від відповідача 2 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Офіс великих платників зазначає про законність рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
16 листопада 2018 року Товариство подало заяву про залишення касаційної скарги без розгляду.
26 листопада 2018 року позивач подав заяву про відкликання касаційної скарги, в якій зазначив, що не підтримує заяву про залишення касаційної скарги без розгляду, натомість відкликає касаційну скаргу.
Частиною 3 статті 337 КАС України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Системний аналіз пункту 3 частини п`ятої статті 332, частин третьої та четвертої статті 337 Кодексу адміністративного судочинства України дає можливість дійти висновку про те, що скаржник має право відкликати касаційну скаргу до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження, у зв`язку з чим така касаційна скарга підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, підстави для повернення касаційної скарги, у зв`язку із заявленим клопотанням про відкликання касаційної скарги у справі, касаційне провадження в якій відкрито, відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 20.02.2015 позивач подав декларацію з ПДВ за січень 2015 року, в якій у рядках 23 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д 3) (рядок 23.1+ рядок 23.2)" та 23.1 "на рахунок платника у банку" відобразив суму ПДВ у розмірі 8 735 731 грн (а.с. 49-52).
Крім того, 29.04.2015 Товариство подало декларацію з ПДВ за лютий 2015 року, в якій у рядку 23.2 "Сума від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 Д 3) відобразило суму ПДВ в розмірі 3 507 880 грн та у рядку 30 "Сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 таблиці 2 Д2)" відобразило суму ПДВ у розмірі 2 251 223 грн. Загалом бюджетне відшкодування за лютий 2015 року становить 5 759 103 грн (а.с. 9-12).
Достовірність нарахування позивачем бюджетного відшкодування за січень та лютий 2015 року підтверджена довідками Вінницької ОДПІ № 753/1502/30684913 від 24.03.2015 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Товариством від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року та №1446/1502/30684913 від 02.06.2015 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПрАТ "Вінницяпобутхім" від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за лютий-березень 2015 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень-лютий 2015 року (а.с. 57-65, 28-48).
Заявлені до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства повернуті не були, що не заперечується контролюючим органом.
10.09.2015 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року, де у рядках 23.3 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 23-рядок 23.1-рядок 23.2)" та 24 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1+рядок 23.3 (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду" відображено суму ПДВ в розмірі 3 507 880 грн (а.с. 13-18).
Також 30.09.2015 платником подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року, де у рядку 31 "Сума непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду" відображено суму ПДВ в розмірі 2 251 223 грн. (а.с. 19-24).
В подальшому, 31.05.2016 Товариством подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2015 року, де у рядку 20.3 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20-рядок 20.1-рядок 20.2)" та 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 уточнюючого розрахунку 0110) рядок 19 уточнюючого розрахунку 0121-0123,0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду" відображено суму ПДВ в розмірі 8 735 731 грн. (а.с. 53-56).
09.02.2016 та 01.04.2016 позивач звернувся до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників із листами за №3/193, в якому просив заявлені до бюджетного відшкодування суми ПДВ в розмірі 14 494 834 грн. не перераховувати на розрахунковий рахунок підприємства, а поповнити рахунок підприємства у системі електронного адміністрування та №3/478, в якому просив збільшити реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ на суму 5 759 103 грн згідно з уточнюючим розрахунком від 30.09.2015 (а.с. 25, 66).
Листом від 22.04.2016 №9073/10/28-10-41-3-10 Міжрегіональне головне управління ДФС- Центральний офіс з обслуговування великих платників повідомило позивача про неможливість механічного корегування у системі "архів електронної звітності" підсистеми "Реєстр операції ПДВ" сум залишків від`ємного значення податку (рядок 24 та рядок 31), оскільки перенесення показників податкової звітності, в тому числі за лютий 2015 року у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється автоматично (а.с. 26-27).
Вважаючи таку бездіяльність відповідачів протиправною, Товариство звернулося до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України, тут і надалі в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до вимог п. 200-1.1 статті 200-1 ПК України 200-1.1 система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі - Порядок №569).
Відповідно до п. 1 Порядку №569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок (п. 2 Порядку №569).