ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2020 року
Київ
справа №676/1903/19
адміністративне провадження №К/9901/36413/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №676/1903/19
за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 вересня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Шевцової Л.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Іваненко Т.В., суддів: Сторчака В.Ю., Граб Л.С.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. В лютому 2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради, в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради щодо відмови ОСОБА_1 йому у прийнятті рішення з виплати компенсації за незаконно конфісковане майно відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" та Положення про виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їх спадкоємцям затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1993 року №112 "Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам та до Положення про порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам та до Положення про комісії Народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих";
1.2. зобов`язати Комісію з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради повторно розглянути заяву про компенсацію майна ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" та Положення про виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їх спадкоємцям затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1993 року №112 "Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам та до Положення про порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам та до Положення про комісії Народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих".
2. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради від 23 березня 1993 року, його матір ОСОБА_2 визнано реабілітованою. Даним рішенням встановлено факт розкуркулення ОСОБА_2 в 1935 році і визнано його незаконним. При цьому даним рішенням зобов`язано СГП "Колос" с. Оринин виплатити йому грошову компенсацію за будівлі і майно, які були конфісковані у його матері при розкуркулені в сумі 70000 карбованців. Він, як спадкоємець реабілітованої має право отримати компенсацію за конфісковане майно. Про таке рішення йому стало відомо лише у 2018 році. На даний час СГП "Колос" ліквідовано, що не уможливлює виконати рішення комісії, тому він повторно звернувся до комісії з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради. Проте у виплаті компенсації за незаконно конфісковане у його матері майно, йому було відмовлено.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за заявою ОСОБА_1 рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради №82 від 23 березня 1993 року встановлено незаконним факт розкуркулення ОСОБА_2 в 1935 році.
3.1. Вказаним рішенням реабілітовано ОСОБА_2 та зобов`язано СГП "Колос" с. Оринин виплатити грошову компенсацію за будівлі і майно, які були конфісковані при розкуркулені її сину ОСОБА_1, тобто позивачу по даній справі, в сумі 70000 крб. Оплату провести на протязі року при наявності свідоцтва про право на спадщину.
3.2. Мати позивача - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
3.4. 06 березня 2018 року ОСОБА_1 отримав довідку №01/05-03 про реабілітацію його матері ОСОБА_2 . Довідка видана Комісією з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради.
3.5. В 2018 році ОСОБА_1 звернувся з заявою до Кам`янець-Подільської районної ради про компенсацію майна відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресії комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", в якій просив повторно розглянути заяву у зв`язку з ліквідацією СГП "Колос" та не виконанням рішення Кам`янець-Подільської районної ради № 82 від 23 березня1993 року.
3.6. Листом від 05 грудня 2018 року №03/05-03 Комісія з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради, у зв`язку з пропущенням строку звернення за компенсацією, відмовила ОСОБА_1 у виплаті грошової компенсації.
3.7. Вважаючи бездіяльність Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Кам`янець-Подільської районної ради протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
4.1. Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач не навів підстав визнання протиправною бездіяльність Комісії з питань поновлення прав реабілітованих, щодо відмови у прийняті рішення з виплати компенсації за незаконно конфісковане майно його матері, а рішення Комісії від 23 березня 1993 року не скасоване та не оскаржувалося позивачем.
IV. Касаційне оскарження
5. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.
6. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
7. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
9. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" вважаються реабілітованими особи, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі "двійками", "трійками", особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25.12.1958 року, за винятком осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.
10. Відповідно Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій" від 17.04.1991 року, вилучені будівлі та інше майно по можливості, повертаються репресованому або його спадкоємцям натурою. При відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель та майна.
11. Відповідно до статті 4 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" поновлено реабілітованих в усіх громадянських правах, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, в яких вони постійно проживали до репресій, та поширено це право на членів їх сімей.
12. Згідно з частиною 4 статті 5 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" заяви про компенсацію та повернення майна подаються не пізніше трьох років з моменту набрання чинності цим Законом або з дня одержання особою довідки про реабілітацію згідно з цим Законом.
13. Порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим регулюється Положенням, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.