ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2020 року
Київ
справа №280/2610/19
адміністративне провадження №К/9901/814/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 280/2610/19
за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Запорізької області про визнання протиправними дій та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Прокуратури Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року (головуючий суддя: Семененко М.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя: Мельник В.В., судді: Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Прокуратури Запорізької області, в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії щодо несвоєчасного поновлення на роботі;
1.2. стягнути з відповідача на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв?язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення його на роботі за період з 01 червня 2018 року по 16 травня 2019 року.
1.3. Позов обґрунтовано тим, що позивача поновлено на роботі в Прокуратурі Запорізької області рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №808/932/17 зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Наведене рішення суду в частині поновлення на посаді звернуто до негайного виконання. Позивач вказав, що дане судове рішення виконано відповідачем несвоєчасно, у зв?язку з чим у нього виникло право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з дати ухвалення рішення до дати його фактичного виконання.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, адміністративний позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправною бездіяльність Прокуратури Запорізької області щодо несвоєчасного поновлення позивача на посаді на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №808/932/17. Стягнуто з Прокуратури Запорізької області на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №808/932/17 за період з 1 червня 2018 року по 16 травня 2019 року включно в розмірі 194074,89 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
2.2. Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність затримки виконання рішення суду щодо негайного поновлення позивача на посаді в органах прокуратури. При цьому суд зазначив, що поведінка відповідача у межах спірних правовідносин носила пасивний характер, отже в даному випадку мала місце бездіяльність.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
3.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди не врахували того, що рішення не було виконане через відсутність для цього об?єктивної можливості, оскільки відсутня вакантна посада, законодавством не передбачено звільнення прокурора з посади у зв?язку з поновленням на цю посаду іншої особи за рішенням суду. Також зазначає про неправильність обрахунку судами днів вимушеного прогулу, у зв?язку з чим необґрунтовано стягнуто більшу суму коштів на користь позивача, рішення судів не містять вказівки про утримання з присудженої позивачу виплати податку на доходи фізичних осіб.
4. Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
5. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №808/932/17 позов ОСОБА_1 до Прокуратури Запорізької області задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Запорізької області від 07 березня 2017 року № 121ц про звільнення старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади начальника слідчого відділу Прокуратури Запорізької області та органів прокуратури Запорізької області у зв?язку зі скороченням кількості прокурорів органу прокуратури, відповідно до вимог пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" та пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Поновлено старшого радника юстиції ОСОБА_1 на посаді начальника слідчого відділу Прокуратури Запорізької області. Стягнуто з Прокуратури Запорізької області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 08 березня 2017 року до 30 травня 2018 року у розмірі 113264,18 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постанова суду в частині поновлення старшого радника юстиції ОСОБА_1 на посаді начальника слідчого відділу Прокуратури Запорізької області з 08 березня 2017 року та в частині стягнення з Прокуратури Запорізької області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць 4319,87 грн звернута до негайного виконання.
6. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Прокуратури Запорізької області задоволено. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року в адміністративній справі №808/932/17 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Прокуратури Запорізької області про визнання протиправними та скасування рішень суб?єкта владних повноважень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
7. Постановою Верховного Суду від 30 січня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу №121ц від 07 березня 2017 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано і в цій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року залишено без змін. В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року та рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року залишено без змін.
8. 10 травня 2019 року позивач звернувся до Прокуратури Запорізької області із заявою, у якій просив виконати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №808/932/17. Вказана заява отримана відповідачем 14 травня 2019 року.
9. Наказом прокурора Запорізької області від 17 травня 2019 року №819к поновлено старшого радника юстиції ОСОБА_1 на посаді начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області, підстава: рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №808/932/17, постанова Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №808/932/17.
10. 20 травня 2019 року позивач подав до прокуратури Запорізької області заяву, у якій просив призначити його на посаду прокурора Енергодарської місцевої прокуратури та звільнити з посади начальника слідчого відділу Прокуратури Запорізької області.
11. На підставі даної заяви Позивача наказом прокурора Запорізької області від 20 травня 2019 року №827к призначено на посаду прокурора Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області, звільнивши з посади начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області.
12. Позивач, вважаючи дії відповідача щодо несвоєчасного виконання судового рішення про поновлення його на посаді протиправними, а також зазначаючи про наявність у нього права на середній заробіток за цей час, звернувся з цим позовом до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
15. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
16. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
17. Частиною п?ятою статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов?язковими до виконання на всій території України.
18. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не за загальним правилом з дати набрання ним законної сили, а негайно з моменту його проголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави. Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.