ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2020 року
Київ
справа №818/1164/17
адміністративне провадження №К/9901/2782/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Білак М.В. (суддя-доповідач),
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року (головуючий суддя - Бершовт Г.Є., судді: Ральченко І.М., Катунов В.В.)
у справі №818/1164/17
за позовом ОСОБА_1
до Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області
про стягнення коштів та середнього заробітку.
I. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила:
- стягнути з Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - Конотопська ОДПІ) кошти в сумі 4 551 грн 67 коп, що були утримані з її заробітної плати при проведенні остаточного розрахунку при звільненні, як надлишково виплачена допомога по безробіттю;
- стягнути середній заробіток за час затримки проведення повного розрахунку по заробітній платі за період з 16 вересня 2009 року по дату прийняття рішення.
2. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 послалась на те, що в порушення статті 127 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) відповідач протиправно утримав допомогу по безробіттю із загального розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а отже в день звільнення з роботи розрахунок з нею проведено не в повному обсязі, що свідчить також про порушення статті 116 КЗпП України. Про вказані порушення зазначено у складеному управлінням Держпраці у Сумській області акті перевірки від 23 січня 2017 року №15, а також у постановах Сумського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі №818/369/17.
3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з Конотопської ОДПІ на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 4 551 грн 67 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 49 745грн, а всього 54 296 грн 67коп.
4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на законність рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідач зазначає, що в день звільнення позивачки з роботи на виконання рішення суду з нею проведено розрахунок по середній заробітній платі за час вимушеного прогулу.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 1 липня 1994 року працювала в Конотопській ОДПІ на різних посадах.
8. Наказом Конотопської ОДПІ від 4 квітня 2016 року №16-о ОСОБА_1 звільнена з посади головного державного інспектора відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Конотопській ОДПІ, згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
9. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі №818/551/16, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Конотопської ОДПІ про скасування наказу від 4 квітня 2016 року №16-о "Про звільнення". Поновлено ОСОБА_1 на посаді та стягнуто з Конотопської ОДПІ середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5 940 грн 53 коп.
10. На виконання постанови суду, наказом Конотопської ОДПІ від 1 липня 2016 року ОСОБА_1 поновлено на посаді. та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5 940 грн 53 коп.
11. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року в частині стягнення з Конотопської ОДПІ середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 5 940 грн 53 коп. Зобов`язано Конотопську ОДПІ нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 4 квітня 2016 року по час поновлення на роботі. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
12. Наказом Конотопської ОДПІ від 15 вересня 2016 року №38-о ОСОБА_1 звільнено з посади згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
13. Листом від 31 січня 2017 року №222/04 Конотопський міськрайонний центр зайнятості повідомив Конотопську ОДПІ про необхідність повернення коштів в сумі 6 273 грн 93 коп., виплачених ОСОБА_1 як допомога по безробіттю в період з 4 травня 2016 року по 1 липня 2016 року.
14. Під час звільнення ОСОБА_1, відповідачем відраховано суму допомоги по безробіттю в розмірі 4 551 грн 67 коп з належних позивачці сум виплат, зокрема із середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
15. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка оскаржила їх до суду.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що трудовим законодавством визначений вичерпний перелік підстав відрахувань із заробітної плати працівника, а тому відрахування із належних позивачці до виплат сум під час звільнення, зокрема суми допомоги по безробіттю в розмірі 4 551 грн 67 коп, є протиправним. На підставі вказаного суд також дійшов висновку, що з позивачкою при звільненні не проведено повний розрахунок, у зв`язку із чим вона має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
17. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 4 квітня 2016 року по 30 червня 2016 року, відповідно до рішення апеляційного суду від 12 вересня 2016 року у справі №818/551/16, проведено Конотопською ОДПІ 15 вересня 2019 року - у день звільнення ОСОБА_1 з роботи, а отже спірні правовідносини склались не стосовно дій відповідача з проведення відрахування із заробітної плати належних позивачці при звільненні сум, а з приводу правомірності нарахування відповідачем середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням з цієї суми отриманої позивачкою допомоги по безробіттю.
18. На підставі вказаного, суд зазначив, що у випадку незгоди із обчисленням спірних сум, присуджених згідно судового рішення позивачка має право вчинити дії, спрямовані на виконання цього рішення, в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року №6-511цс16, зокрема що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу і чинним законодавством не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру, в тому числі у зв`язку з отриманням працівником допомоги по безробіттю, а також залишив поза увагою прийняті судові рішення у справі №818/369/17 щодо встановлених порушень з боку відповідача норм частини першої статті 47, частини першої статті 116, частини першої статті 117 та статті 127 КЗпП України.
21. Позивачка вважає, що апеляційний суд при вирішенні справи не дотримався норм процесуального права, зокрема щодо повного та всебічного дослідження доказів.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Суть спору полягає у визначені наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки коштів у розмірі 4 551 грн 67 коп, а також середнього заробітку час затримки розрахунку при звільненні з 16 вересня 2016 року по дату прийняття судом рішення на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.