ПОСТАНОВА
Іменем України
30 березня 2020 року
м. Київ
справа №706/1051/16-а
адміністративне провадження №К/9901/32502/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Саприкіної І.В., Бучик А.Ю.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області
на постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 14.09.2016 (головуючий суддя Орендарчук М.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Твердохліб В.А., суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.)
у справі №706/1051/16
за позовом ОСОБА_1
до Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області
про визнання відмови у призначенні пенсії протиправною, зобов`язання вчинити дії, установив:
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Христинівського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії по інвалідності відповідно ст.37 Закону України "Про державну службу", протиправними; зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію по інвалідності відповідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 % від розміру заробітної палати, зазначеної у довідці №05-240 від 31.05.2016, починаючи з 01.06.2016.
2. Постановою Христинівського районного суду Черкаської області від 14.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, позов задоволено.
3. У поданій касаційній скарзі Уманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Уманському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Черкаської області, з 15.02.2011 отримує пенсію як інвалід 2 групи загального захворювання, призначену відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
5. Наказом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 31.05.2016 №177-К позивача звільнено із посади завідуючого сектору експлуатації майна відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури (посада прирівняна до держслужби) у зв`язку з набуттям 2 групи інвалідності та виходом на пенсію, відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України.
6. ОСОБА_1 01.06.2016 звернувся до Христинівського відділу обслуговування громадян Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно Закону України "Про державну службу".
7. Відповідач листом від 15.06.2016 №5310/10 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком посилаючись на ст. 90 Закону України "Про державну службу" та пункти 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону.
8. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин позивач відповідала сукупності вимог, передбачених пунктом 10 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" N889-VIII та ч. 9 ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, необхідних для призначення пенсії по інвалідності у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що позивач не досягла встановленого ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII віку для призначення пенсії державного службовця.
11. Позивач проти задоволення касаційної скарги заперечила та зазначила, що суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального права.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
13. За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
14. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII.
15. Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
16. Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.