Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 626/1030/18
провадження № 51-6458км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Фунікової О. В.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Харківського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року в кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за № 12018220350000101, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красноград Харківської області, раніше судимого, востаннє 12 травня 2008 року Красноградським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільнений 13 вересня 2012 року по відбуттю строку покарання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 357 КК України.
Зміст судових рішень та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Красноградського районного суду Харківської області від 08 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено за: ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Вироком Харківського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким призначено йому покарання за: ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 рік; ч. 2 ст. 289 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці; ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік; ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці. В решті вирок залишено без змін.
Зараховано ОСОБА_1 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIIIвід 26 листопада 2015 року, у строк відбутого покарання термін попереднього увʼязнення з 29.03.2018 року по 08.11.2018 року включно з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.
Звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання призначеного за цим вироком, як особу, яка відбула покарання.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 08 серпня 2014 року, в період часу з 00 год 30 хв. до 06 год, знаходячись поблизу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, повторно, діючи з умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу, невстановленим способом таємно заволодів належним ОСОБА_2 мопедом марки "Honda Dio AF-34", що знаходився поблизу під`їзду житлового будинку за вищевказаною адресою, після чого з місця події зник, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на суму 4 717,45 грн.
Заволодівши вказаним мопедом та виявивши в його багажному відділенні особисті документи, а саме: паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії НОМЕР_1 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, серії НОМЕР_2 ; картки платників податків на ім`я ОСОБА_2 № НОМЕР_3 та ОСОБА_3
№ НОМЕР_4 , незаконно заволодів вказаними документами та зберігав їх за місцем свого мешкання до моменту викриття працівниками поліції.
В період часу з 21 год 08 травня 2017 року до 19 год 11 травня 2017 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_1, повторно, шляхом вільного доступу проник на територію домоволодіння ОСОБА_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, а в подальшому шляхом пошкодження вікна і до її житлового будинку, звідки таємно викрав майно потерпілої, після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив їй майнову шкоду на загальну суму 11 430 грн.
Окрім того, ОСОБА_1, діючи з умислом, направленим на незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту, в невстановлену дату та час придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який незаконно зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 до моменту викриття працівниками поліції. 24.07.2017 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою було виявлено та вилучено паперовий згорток з речовиною рослинного походження в подрібненому вигляді, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 5,8308 г.
В середині січня 2018 року, у нічний час, ОСОБА_1, повторно, шляхом вільного доступу проник на територію домоволодіння ОСОБА_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, а в подальшому до приміщення гаражу, звідки таємно викрав майно вартістю 900 грн, після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 , ставить питання про скасування вироку апеляційного суду і призначення нового розгляду у цьому суді з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягає застосуванню - ст. 69 КК України, що потягло невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів й особі засудженому через м`якість. Свої вимоги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно призначив засудженому покарання за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України, при цьому в достатній мірі не врахував що вказані кримінальні правопорушення відносяться до тяжких корисливих злочинів, дані про особу ОСОБА_1, рівень його суспільної небезпечності, а тому призначене покарання не є домірним вчиненим кримінальним правопорушенням та не відповідає вимогам ст. 65 КК України.