ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 757/5607/19-к
провадження № 51-4094км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Бородія В.М., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Малик О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, Божка О.С. та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Малик О.І. на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року частково задоволено клопотання адвоката Мікітян Каріни Олександрівни, подане в інтересах ОСОБА_1, про встановлення процесуальних строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42014100000000209 та № 42017000000004815 і встановлено строк 1 (один) місяць для завершення проведення досудового розслідування та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України (з урахуванням положень ст. 278 КПК України) слідчому та прокурору Генеральної прокуратури України у зазначених кримінальних провадженнях.
Оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, Божка О.С. на зазначену ухвалу слідчого судді.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції виходив із того, що вищевказана ухвала слідчого судді місцевого суду відповідно до положень ст. 309 КПК України не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, Божко О.С., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Зазначає, що відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України суперечить загальним засадам кримінального провадження, закріпленим у статтях 7, 9, 24 КПК України, зокрема, щодо забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, в даному випадку ухвали слідчого судді, яка не передбачена кримінальним процесуальним законом. При цьому посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, коли одночасно призначив до розгляду його апеляційну скаргу на вказане рішення слідчого судді і постановив рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за його скаргою.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Малик О.І. у своїй касаційній скарзі наводить аргументи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі прокурора Божка О.С. в частині порушень, допущених судом апеляційної інстанції під час прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, та, вважаючи ухвалу апеляційного суду незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, просить скасувати її у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
У запереченнях на касаційні скарги прокурорів адвокат Мікітян К.О. в інтересах ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду залишити без зміни, а касаційні скарги прокурорів Божка О.С. і Малик О.І. - без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Малик О.І. вважала касаційні скарги обґрунтованими та просила задовольнити подану нею касаційну скаргу з наведених у ній підстав.
Заслухавши доповідача, з`ясувавши думку прокурора Малик О.І., перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Мотиви Суду
Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано § 2 глави 26 КПК України.
Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах першій та другій статті 309 КПК України. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження у ній. Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Постановлена у цьому провадженні ухвала слідчого судді, якою частково задоволено клопотання захисника про встановлення строку досудового розслідування і зобов`язання виконання процесуальних дій, до вказаного переліку не входить.
При цьому колегія суддів вважає необґрунтованими посилання прокурорів на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 12 жовтня 2017 року у справі № 757/49263/15-к.
Зокрема, в указаному висновку Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року йдеться про те, що в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК України, які його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.