Постанова
Іменем України
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 301/632/14-ц
провадження № 61-18053св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - Вільхівська сільська рада Іршавського району Закарпатської області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: комунальне підприємство "Іршавське бюро технічної інвентаризації", реєстраційна служба Іршавського районного управління юстиції Закарпатської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Готри Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Вільхівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: комунальне підприємство "Іршавське бюро технічної інвентаризації", реєстраційна служба Іршавського районного управління юстиції Закарпатської області, про визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Вільхівської сільської ради від 23 травня 2007 року № 35 їй було надано дозвіл на відкриття торгової точки. Після надання цього дозволу вона розпочала будівництво магазину загальною площею 26,1 кв. м у с. Нижнє Болотне Іршавського району на земельній ділянці площею 0,0045 га без отримання відповідного на те дозволу, але з дотриманням будівельних норм і правил.
Згідно з договором про упорядкування плати за користування земельними ділянками до укладання договорів оренди від 26 лютого 2013 року № 63 Вільхівська сільська рада передала їй у користування земельну ділянку для ведення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0045 га.
У 2012 році вона вирішила ввести магазин в експлуатацію у зв`язку з чим звернулась до виконавчого комітету Вільхівської сільської ради з заявою про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно, однак їй було відмовлено з мотиву самочинного будівництва цієї будівлі.
Згідно з висновком містобудування та архітектури Іршавської районної державної адміністрації будівництво проведено без порушень містобудівних та санітарних вимог.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд визнати її власником приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2014 року у складі судді Беламут П. М. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_1 власником нежитлової будівлі магазину, позначеної на плані під літ. "А", за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 провела будівництво приміщення магазину на земельній ділянці, виділеній їй для підприємницької діяльності, при цьому відповідач визнав позов і таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що відповідно до статті 174 ЦПК України є підставою для задоволення позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2014 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 782,31 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що законодавством передбачено іншу процедуру прийняття до експлуатації новоствореного самочинного нерухомого майна, порядок проведення державної реєстрації та оформлення права власності на нього, ніж звернення до суду із позовом про визнання права власності.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 31 жовтня2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відкрив провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка не приймала участі у справі, на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2014 року, оскільки суд не вирішував питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, а тому вона не має права на оскарження в апеляційному порядку цього рішення суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Вільхівської сільської ради від 23 травня 2007 року № 35 ОСОБА_1 було надано дозвіл на відкриття торгової точки, у звязку з чим остання розпочала будівництво магазину, позначеного на плані літ. "А", загальною площею 26,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0045 га.
Проект забудови ОСОБА_1 на вказану будівлю не розроблявся, дозвіл на початок виконання будівельних робіт не отримувався.
Згідно з договором про упорядкування плати за користування земельними ділянками до укладання договорів оренди від 26 лютого 2013 року № 63 Вільхівська сільська рада передала ОСОБА_1 у користування земельну ділянку для ведення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0045 га, для ведення підприємницької діяльності, строком до виготовлення та державної реєстрації державного акту на землю або до укладення і державної реєстрації договору оренди на земельну ділянку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК Українивстановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .